У Кам'янці ще Бог зна із якого року повелося 8-го травня влаштовувати День пам'яті. Скільки себе пам'ятаю, завжди так було. У народі це називали просто "факельне" (суржик від "факельное шествие"). Школярів 9-11 класів зганяли ввечері до обеліску, наказували приходити зі свічками або факелами, на місці гарненько шикували. Зі старих гучномовців на стовпах лунали воєнні пісні. Класні керівники не могли пояснити, чому все це затіяно 8-го, що символізує се таїнство. Але була в тому всьому якась магія.
Потім уже вчителька історії все пояснила. Та для мене ще з першого "факельного" 8 травня було повне магії, сліз, болю і пам'яті про Другу світову.
Учора вийшла на чергове "факельне". Лунала музика про Україну, розмови про АТО, про афганців і трошки про Другу світову.. Це вже зовсім не ТОЙ вечір. Схоже, відколи ветерани перестали з'являтися біля обеліску, про них поменшало й пам'яті…