Активне обговорення останнього випадку із мешканцями будинку по вулиці Крилова і управляючою компанією триває. Причому позицією Департаменту з цього питання не вдоволені ані ті, ані інші. Спробую пояснити цю позицію.
Що таке пропаганда? Це гостросюжетний монолог, який шукає відлуння. Коли відлуння не таке, на яке хтось очікує, можна з легкістю записувати до прибічників негідної позиції. Чи задоволений я, як житель приватного сектор, нав’язуванням послуги, яку я не отримував і не замовляв? Однозначно ні.
Чи повинен я нагадити цій компанії за це при сприятливому моменті? Чи повинен я говорити про "…блювання кров’ю у дітей, втрату свідомості, судоми чи висипи по всьому тілу у дорослих" , коли цього по факту не зафіксовано? Ні, це буде брехня.
Чи повинен я приховати факт доставки дітей і дорослих до лікувальних закладів? Ні, це буде брехня.
До будинку приїжджали надзвичайники і проводили свої заходи, прибула поліція, яка вилучила речові докази,опитала присутніх, склала протоколи, лабораторні служби ,які взяли відповідні заміри всього, що може бути причетне до погіршення самопочуття людей. Всі ці служби якраз і займаються визначенням причетності осіб, дії яких мали наслідки. Чи повинен я бути абсолютно категоричним у своїх висновках , на догоду тій чи іншій стороні? Ні, сказав те, що мав сказати.
Не попав у хор голосів ані пропагандистів, ані контрпропагандистів? Я і зараз повторю лише реальні факти, але не буду намагатись попасти "у струю і течію". Не попав мій голос у той хор відлуння, який хтось очікував, прикро, але не більше. Час все розставляє по своїх місцях… Терпіння, тільки терпіння, як говорив мудрий Карлсон, який живе на даху.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.