Мережі і сайти переповнені оцінками змін до Конституції.
З обох сторін сиплються звинувачення у зраді, йде постійне апелювання до Путіна чи Заходу.
На жаль, не бачив жодного дійсно АНАЛІЗУ конституційних змін. Війна завершиться, із Заходом все буде добре, а нам і нашим дітям жити за цими правилами.
Викладу своє бачення.
Зміни містять ТРИ серйозні новації:
1) розширення повноважень місцевого самоврядування (власне – децентралізація);
2) надання додаткових істотних повноважень Президенту і префектам;
3) згадування особливостей самоврядування на Донбасі.
Що пропонується?
1) абсолютно правильні європейські норми і підходи. Більшість питань, які важливі для людини, вона вирішує там, де проживає і працює – у власній громаді з тією владою, яку вона обирає. Плюс в Україні не лишається "білих плям" – територій, на які не поширюється місцеве самоврядування.
Це, на моє переконання, абсолютно необхідні і корисні зміни.
2) префекти отримують право зупиняти РІШЕННЯ органів місцевого самоврядування із одночасним зверненням до суду на предмет відповідності закону. Те, що раніше в прокуратурі називалось "загальним наглядом".
Абсолютно логічна норма, діє в багатьох демократичних країнах.
Президент отримує право зупиняти ПОВНОВАЖЕННЯ будь-якого органу місцевого самоврядування із одночасним зверненням до Конституційного Суду на предмет відповідності Конституції.
Як на мене – це найбільш дискусійний момент.
Дійсно, ОМС часом порушують Основний Закон і мають нести за це відповідальність. Зокрема – припинення повноважень.
Але турбує повна відсутність будь-яких часових обмежень як для реагування Президента, так і для вердикту Конституційного Суду.
Вважаю, що для таких висококваліфікованих правників, як судді КС, цілком достатньо 10 днів, аби встановити, чи порушує Конституцію розпорядження міського голови або рішення сільської ради.
Відсутність часових обмежень може призводити до зловживання цими повноваженнями і створення тиску на "неугодні" ОМС.
Крім того, це суперечить одному із базових принципів організації влади – її неперервності. В будь-який момент час будь-які владні повноваження мають кимось виконуватись. Змінами до Конституції ми створюємо ситуацію, коли повноваження "призупиненої" місцевої ради не виконуються ніким і на невизначений термін.
Вважаю, що встановлення терміну призупинення (10-14 днів) і покладення виконання повноважень на раду вищого рівня, зняло б усі питання і заперечення щодо цього пункту.
3) про особливості Донбасу. Нічого у проекті змін немає, окрім посилання на якийсь невідомий закон. Чи той, що є, чи той, що буде.
Навіть не можна прогнозувати – там буде більше повноважень чи, навпаки, менше.
З одного боку, ми де-факто маємо окуповані території і не можемо робити вигляд, що нічого не сталося. Навіть гірше, території не просто окуповані, а з населенням, яке часом нелояльне до Української Держави. Мусімо це враховувати.
З іншого – не можу погодитись з аргументацією, що треба виписувати саме так, бо це закріплено в Мінських домовленостях чи нам це диктує Захід. Все має бути строго навпаки – Конституція має диктувати нам якісь домовленості.
Я не маю чіткого переконання щодо цього положення. Потрібна чесна, відкрита дискусія (якої, на жаль, не було).
Можливо, дію цієї норми варто обмежити двома роками. Адже в "Перехідних положеннях" ми обмежуємо повноваження ОМС на всій іншій території України – лише 2 роки. За цей час всі спірні питання мають бути врегульовані.
Сьогоднішнє голосування ще нічого не означає. 300 голосів в сьогоднішніх умовах зібрати неможливо. Треба з кулуарів вийти в публічну площину.
Якщо ми хочемо, щоб Конституція для всіх була Основним Законом, мусимо ухвалювати її на основі суспільного порозуміння, а не конфлікту.
