Як на мене, ці два поняття мають існувати окремо одне від одного, але, на превеликий жаль, політика та бізнес в нашій країні – це одне ціле.
І це не обмежується поділом між великим бізнесом рівня ТОП- 10 багатіїв України, це стосується і місцевих бізнес-політиків, для яких поняття політика і бізнес, є чимось спорідненим.
Проте давайте про конкретику.
7 червня 2018 року, від самого ранку, в Черкасах на посадовців посипалися підозри у скоєнні кримінальних правопорушень.
"Слідство встановило, що посадові особи в 2017 році від імені департаменту освіти та гуманітарної політики міської ради уклали договори поставки товару, а в подальшому, достовірно знаючи, що обумовлений товар не закуплявся та не постачався, а отже, умови договору в дійсності не виконано, підписали акти прийому-передачі майна та договори про передачу товару на зберігання, внаслідок чого за нібито надані послуги підприємцю з бюджету перераховано більш як 3 млн. 260 тис. грн." – це за версією сторони обвинувачення.
А вже 9 червня звинувачені чиновники провели так звану прес-конференцію під час якої "спростували" висунуті їм звинувачення.
Так хто ж тут має рацію?
Звісно, що рішення у винуватості приймає суд, і тільки суд! Але звісно хочеться розібратися і самому, оскільки рівень довіри до нашого українського слідства та судочинства особисто у мене надто низький. А тому коротенько про початок історії, яка стала політично мотивованим переслідуванням членів команди міського голови Анатолія Бондаренка.
Протягом 2017 року в Черкасах не один місяць тривали публічні баталії з приводу проведення тендерів на закупку спортивного обладнання для гімнастичного залу, що мав бути у новоствореному спортивному центрі на базі колишнього кінотеатру "Мир" по вулиці В.Чорновола.
Чотири рази проводився тендер на закупівлю даного обладнання і всі рази його вигравав ФОП Бондаренко Н.А., котра власне пропонувала виконати закупівлю якісного обладнання за найменшою ціною. І лише за результатом останнього четвертого тендеру з переможцем було укладено відповідні договори. Результати трьох попередніх тендерів скасовувалися на вимогу міського голови міста Черкаси, оскільки переможцем мав бути інший суб’єкт господарювання.
18 грудня 2017 року між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ФОП Бондаренко Н.А. було укладено три договори на поставку товару №59, №60 та №61, за яким постачальник у термін до 31 грудня 2017 року мав поставити спортивне обладнання за переліком додатку у кожному з договорів на загальну суму 3 262 629 грн. (відповідно за договорами 1 139 845,00грн; 253 740,00грн.; 1 869 044,00 грн.)
При цьому відповідно до цих договорів датою поставки товару вважається дата поставки обладнання, його монтажу, введення в експлуатацію (мабуть мається на увазі демонстративне використання, опробування обладнання) навчання обслуговуючого персоналу у місці встановлення, що зазначений у договорі.
Лише після цього платник, а це Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради мав право здійснити реальну оплату за поставку вказаного товару – спортивного обладнання.
Чи виконані належним чином умови договорів у цьому сенсі? Звісно, що ні!
Продемонстроване журналістам 9 червня 2018 року в приміщенні котельні колишньої тютюнової фабрики (вул. Благовісна,170) обладнання яке начебто придбане за зазначеними вище договорами можливо і є таким, але….
Жоден із журналістів не міг пересвідчитися, що саме це і є те обладнання, яке малося бути поставлене для гімнастичної зали.
Жоден із журналістів не міг пересвідчитися у його повній комплектності і відповідності сертифікату виробника оскільки такої змоги у реалії просто не існувало.
Крім цього журналісти навіть не мали можливості на власні очі бачити самі договори на поставку демонстрованого обладнання та актів його передачі Постачальником Замовнику.
Крім цього, ще одним цікавим моментом є те, що адресою за якою мало бути поставлене (звісно, що змонтоване і т.д.) обладнання зазначено місто Черкаси вулиця Смілянська,78.
А це адреса КП "Центральний стадіон" яке займає площу в один квартал. Чому саме "Центральний стадіон", а не будівля колишнього кінотеатру "Мир" по В.Чорновола?
Крім цього, висловлюючись на свій захист Ігор Волошин, Максим Шадловський оперували перед журналістами цифрою у 400 000 грн., що за їх твердженням є розміром зекономлених для бюджету коштів на здійснені закупівлі саме цього обладнання.
Тут у мене особисто виникає таке собі внутрішнє не сприяння даної інформації. І знаєте чому?
Завод виробник спортивного обладнання світового рівня виробляє і реалізовує власну продукцію за певною і реальною ціною, котра визначена якістю його продукції, брендом, ну і, звісно, витратами на матеріали, комплектуючі, саму роботу з виготовлення обладнання.
Жодний світовий виробник не буде працювати собі на збиток і,тим більше, не буде ухилятися від сплати податків.
В Європі це нонсенс.
Поясніть мені, яким чином ми, черкасці, можемо придбати продукцію такого виробника за ціною меншою від її продажу? На мій погляд існує єдиний варіант це придбання продукції у офіційного дилера виробника, але ця ціна може бути лише відсотків на 5-10 нижчою.
Ну і головне для мене питання – це наявність чи відсутність сертифікату якості від самого виробника обладнання з зазначеним у ньому реальним номером обладнання.
Наголошую, не якогось там загального папірця, а саме сертифікату якості виробника світового рівня, про якого нам весь час говорять.
На даний час я такого документу особисто не бачив.
Тепер про бізнес та політичне переслідування членів команди міського голови Анатолія Бондаренка
Жодної ознаки політики я у цій справі зовсім не бачу. Є лише бізнесові складові.
Не хочу і не буду говорити про якісь відсотки і відкати.
Сам факт, що переможцем у цьому тендері мала бути інша фірма, і під неї тричі скасовували результати, є кращим індикатором у цьому питанні.
Можна лише сказати про наступне. Гроші під це спортивне обладнання місто отримало завдяки турботі народного депутата ВРУ Олега Петренка. За це йому моє особисте –дякую!
Але місто за тендерних обставин було нездатне використати за призначенням в перший рік -2016, а тому кошти були перенесені у використанні на наступний 2017 рік. І тут міська влада знову наступила на ті ж граблі. Переносити кошти на наступний 2018 рік мабуть було неможливо. Проте і обладнання реального до кінця 2017 року скоріше в наявності і не було.
Використали звичайну, стару українську схему – оформили акт прийому передачі товару (обладнання) на папері, перерахували бюджетні кошти і потерли руки. Зроблено!
Договір начебто виконано! Грошові кошти (бюджетні) використано, а обладнання? Та куди воно подінеться?! Прийде!
А ось про умови пункту 5.1 та 5.2 розділу 5 Поставка товару договорів №59,60 та 61 звісно ніхто не переймався. І в цьому була головна помилка!
Працівникам СБУ в цілому, а УСБУ в Черкаській області ці моменти добре знайомі, а тому вони (працівники УСБУ в Черкаській області) не раз використовували ці нюанси з метою заробляння показників в роботі. Саме так цей нюанс спрацював і цього разу.
Дивним є лише та обставина, що зафіксувавши цей факт, УСБУ та слідчі понад два місяці тягнули волинку, не оголошували підозру? Чого вони чекали? А може з кимось домовлялися? Тоді про що саме?
Про "бабло" за тихе сприяння? То де тут знову політика?
"Працювали" над ще однією статтею кримінального кодексу України – контрабанда? Адже на скільки мені відомо на сьогодні у органу досудового розслідування немає в наявності документа про перетин товаром (спортивним обладнанням державного кордону України).
Запитань, як бачимо більше ніж відповідей.
Розглядаючи клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу і відсторонення від посад, сторона обвинувачення якось не дуже переймалася переконливістю доведенням своєї позиції у слідчого судді немов знаючи наперед про прийняте ним рішення, а тому зосереджувалося на апеляційній інстанції.
Власне саме апеляційна інстанція 27.06.2018 року і прийняла рішення на користь сторони обвинувачення про відсторонення Ігоря Волошина – заступника міського голови від займаної посади строком на 2 місяці.
На мою особисту думку, яку висловив І.Волошину, така позиція є виправданою і правомірною. Що стосується запобіжного заходу, то і тут я вважаю, що тримання під вартою не є необхідною мірою. Власне з причини скасування ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.06.2018 року Апеляційним судом Черкаської області стає підставою для відкриття дисциплінарного провадження ВККС стосовно слідчого судді, оскільки виникає сумнів у його професійності та неупередженості, або навіть і гірше..
Ну і на останок про саме звинувачення
Звинувачення у розтраті бюджетних коштів – не зовсім реальна і об’єктивна оцінка дії посадовців. Дане звинувачення має право на існування виходячи саме з пунктів 5.1 та 5.2 договорів №59,60 та 61.
За умови, що підозрюваними буде доведено під час проведення досудового розслідування, що "наявне в котельні по вул. Благовісній,170 обладнання" є саме тим спортивним обладнанням тої фірми яка зазначена у документах, стаття обвинувачення буде перекваліфікована зловживання службовим становищем та внесення в офіційний документ завідомо неправдивих відомостей.
Але визнання винними навіть у цьому форматі буде мати одним із чинників позбавлення права обіймати певні посади, що для міського голови Анатолія Бондаренка все одно являється втратою члена команди, рейтингу та позитивного іміджу для виборців.
Адже який мер, така і його команда, або навпаки саме оточення робить короля! Навіть "коронованого"!
П.С. Тут я виклав свою особисту думку і факти, при цьому для їх підтвердження відвідав КП "Центральний стадіон" по вулиці Смілянській, 79 де не знайшов ні спортивного гімнастичного обладнання, ні місця для його встановлення.
А також не знайшов спортивного обладнання в будівлі колишнього кінотеатру "Мир", хоча і побачив доволі непогані два зали котрі мають поки що не завершені будівельні роботи, власне, як і сама будівля.
Висновок може бути лише один: "При такій міській владі, ми, містяни, будемо мати такі ж проблеми ще не один раз!
А тому бізнес і політика мають жити окремо один від одного, а для цього на майбутніх виборах ми маємо обирати точно не таку владу!
