ВІККА-НОВИНИ і далі створюють власну «Дошку пошани». Так ми, нагадаю, ушановуємо містян, які працювали або ж і зараз це роблять на благо Черкас. Героїня нового сюжету – це жінка, яка рятує дитячі життя. Ірина Іванова в медицині вже понад 30 років. Нині очолює обласний Центр дитячої онкології та гематології. Кожен день її роботи – це безперервний двобій зі смертельними захворюваннями. Та Ірина Іванова його здебільшого успішно виграє. Вона вже подарувала друге життя сотням маленьких черкащан. Про сильного духом лікаря розповідає Вікторія Курченко.
Боротьба за життя тут не припиняється ні на мить. Хоч пацієнти маленькі – проблеми в них зовсім не дитячі. Це зараз діагноз «рак» не звучить як вирок.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Пациенты, которые попадали на лечение в 90-ые годы в детскую городскую больницу, – это были пациенты с фатальным диагнозом. Я помню, как трудно было сказать родителям, что у ребенка злокачественное заболевание крови, потому что это был практически приговор. Понимали это и мы, и родители».
Ірина Іванова в медицині більше 30 років. 17 із них пропрацювала в дитячій міській лікарні. Там уперше і зіштовхнулася із захворюваннями крові.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «В 89 году мне предложили поехать на курсы специализации по детской гематологии. Безусловно, имея небольшое количество знаний по этой специальности, я без особых возражений согласилась. Я получила сертификат, что у меня есть подготовка по этой специальности и почти сразу стала внештатным гематологом».
Ці знання їй неабияк знадобляться через чотири роки. Тоді Черкащина відчула наслідки чорнобильського лиха. Діти почали масово хворіти на онко. І в 93-му в дитячій лікарні відкривають гематологічне відділення. Його і очолює Ірина Іванова. Згодом воно стане центром при онкодиспансері.
Анна Самохвал, дитячий онколог: «За ці роки, що ми працюємо, а це більше 18 років, я можу сказати, що це дуже чуйна, доброзичлива людина. Дуже хороший керівник, наставник. Завдяки її терпінню, насназі, ми зуміли зробити те, що зараз маємо».
Що змінила спокійну ревматологію на складну навіть морально онкологію, каже Ірина Іванова, жодного разу не пошкодувала. Як і про вибір професії. Вона – із династії лікарів.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Самая большая радость – когда пациент выздоравливает. Когда он становится полноценным членом общества, когда он оканчивает школу, поступает в институт, у нас таких, к счастью, много пациентов. Когда они женятся, выходят замуж».
Та навіть у цієї мужньої жінки бувають моменти слабкості. Від безвиході та безсилля. Тоді, коли пацієнт потрапляє сюди надто пізно. Сама ж про себе Ірина Іванова каже, що сильна лише на роботі.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Когда мои дети, будучи маленькими, попадали ко мне на работу, они большими открытыми глазами смотрели на меня, они маму дома видели совсем другую».
Марина Шкредь, мама пацієнта: «Ірина Юріївна дуже добра та чуйна людина. В будь-якій ситуації вона завжди намагається допомогти, підтримати навіть морально. Добрим словом дуже часто допомагає».
Скільком вона вже подарувала друге життя – навіть важко злічити. Першим пацієнтам Ірини Іванової вже по 30 років. Усе це дає їй сили рухатися вперед. І знову й знову боротися за дитячі життя. Бо хто, як не вона, знає їм ціну.
