Серед тих, хто 29 січня 1918 р. став до нерівного бою і вкрив славою українські знамена, були й сини Черкащини. Про це у Facebook повідомляє очільник Черкаської області Юрій Ткаченко, посилаючись на "Козацький край".
Як ідеться в повідомленні, Валентин Отамановський зі Смілянщини мав дипломи кількох університетів і знав 7 європейських мов, мав можливість залишатися у Відні, де керував видавництвом "Вернигора". Іван Шарий з Чорнобаївщини був чудовим педагогом і очолював столичний Будинок вчених.
Усе це було вже після Крут, в бою під якими вони уціліли. Машина радянських репресій наздогнала їх у 1929 році: Отамановського відправили до концтабору, а Шарого – розстріляли.
Власне, їхнього прикладу достатньо для ілюстрації того, що могла мати Україна з такими людьми, якби наша держава стала тоді незалежною. Водночас запізніла розправа над ними нагадує про підступність ворогів України і їхню ненависть до прагнення нації до свободи і власної державності.
З такими датами, як сьогодні, не вітають – ми просто пам'ятаємо і гордимося подвигом Героїв Крут, зазначає Юрій Ткаченко. Нація продовжує розбудову власної держави – прапор, який майорів у січні 1918-го, – це прапор сучасної України. Маємо бути єдиними під цим знаменом, бо навіть ворог України нині той же, хоча й кольори його прапорів зараз – інші.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у черкаському музеї відкрили особливу експозицію.