За письменницьке перо беруться лікарі. Головний хірург Черкаської обласної лікарні видав книгу «Записки несостоявшегося оптимиста». Свої мемуари Олександр Богуславський писав 10 років. Нарешті вирішив видати книгу та запросив на презентацію друзів. Автор не приховує, що книга сподобається не всім, але це правда життя. Деталі знає Юлія Кропива.
Для Олександра Богуславського це – особлива подія. Медик упевнено почувається за хірургічним столом уже кілька десятиліть. А от у ролі письменника лише декілька днів. Його перша книга «Записки несостоявшегося оптимиста» вийшла у світ нещодавно.
Олександр Богуславський, завідувач хірургічного відділення Черкаської обласної лікарні: «Вона не лише перша, але й остання. Я не претендую на звання письменника. Це просто випадок. Так вийшло».
Олександр Богуславський писав для себе та для внуків. Письменник-початківець зізнається: у книзі реальні події, а персонажі – з життя. Мало лірики та романтизму. Водночас жива мова та неповторний стиль написання.
Юлія Чабаненко, видавець: «Дуже відрізняється від інших стилем. Потрібен був не лише коректор, а й редактор. Однак потім зрозуміли, що не можна її редагувати, бо втрачається смак».
Видати мемуари допомогли друзі. Вони й запросили хірурга на власну авторську презентацію. Медик не приховує радості. Книга принесла чимало приємних вражень.
Олександр Богуславський, завідувач хірургічного відділення Черкаської обласної лікарні: «Це одне з небагатьох, що мені сподобалося з того, що я робив у житті. Вибачте за паралель, але є така історія, що коли Пушкін написав «Борис Годунов», то він сказав: «Ай-да Сашка, ай-да сукин сын». Я відчув точно таку емоцію. Мені сподобалося, що я написав».
Не всім близьким і знайомим сподобалася правда життя на сторінках книжки. Деякі фрагменти неприємні й автору. Однак, як прагматичний хірург, Олександр Богуславський вирішив не прикрашати події та не перекручувати факти. Він хоч і спробував перо, залишається прихильником скальпеля.