У Міністерстві освіти і науки відклали дату переходу на 12-річний навчальний план до 2018 року, бо досі не ухвалили новий закон про освіту. Першочергово планується реформувати початкову та старшу школи, пише Deutsche Welle.
Реформа середньої та дошкільної освіти належить до ключових завдань українського урядув 2016-му році. Принаймні так стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда відповідний законопроект, над яким працювала велика кількість експертів і працівників освіти і який уже двічі передавали до Верховної Ради, досі навіть не зареєстрували в парламенті.
У міністерстві освіти і науки України минулого літа обіцяли фундаментальні зміни вже з 2017-го – перехід на 12-річне навчання та поділ на початкову, середню й старшу школи. Тепер обережно говорять про 2018-й рік. Як пояснюють експерти, законотворчий процес затягнувся, оскільки його учасники намагаються знайти компроміс, який би задовольнив і вчителів, і керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, яких зачепить реформа старшої школи.
Початкова школа
Дискусії ведуться на всіх ланках – від початкової школи до старшої. Наприклад, ідея зробити навчання в початковій школі не стільки через предмети, як через розгляд тем та ігри викликала спротив у вчителів мистецтва – ті навіть зареєстрували на сайті президента петицію з вимогою не скасовувати уроки музики та малювання. Ці дисципліни відсутні в проекті концепції реформи початкової школи.
Реформа, яку готує МОН, не скасовує мистецтво, а лише інтегрує його з іншими предметами, запевняє заступник міністра освіти Павло Хобзей.
"Сьогоднішня початкова школа дуже часто нагадує швидше гімназію: діти за партами сидять обличчям до дошки, атмосфера залишилася авторитарною. Нам би хотілося, щоб це було інтерговане навчання, яке б стимулювало розвиток дітей, розвиток зацікавлень", – пояснив у розмові з DW заступник міністра. Він – проти оцінювання дітей у перших класах і проти предметів. "Щоб уява про світ сформувалась через гру, діяльність," – каже Хобзей.
Вчителі ж мистецтва в такій інтеграції вбачають загрозу. "Діти не будуть на українській мові чи математиці малювати фарбами, все зведеться до заштриховування фігур у зошитах, замість того, щоб поринути у мистецтво, – застерігає вчителька образотворчого мистецтва Наталія Прокопів, – А музику замінять фізкульт-хвилинкою. Ми втратимо культуру в початкові ланці. До них має прийти художник з мольбертом, музикант, який грає на фортепіано."
Розвантаження
Чимало дискусій точиться й навколо реформування середньої та старшої школи. Одна з головних – розвантажити школярів.
"Ми на стільки перевантажили програму, ми нічого не вийняли, лише додавали, і в результаті дуже багато речей мають репродуктивний характер, налаштований на запам’ятовування. А це не те, що потрібно сьогодні освіченій людині," – розповідає Ірина Чернілевська, директор гімназії у Києві.
Новий закон має зменшити кількість предметів, дисципліни укрупнять, щоб не дублювати інформацію. Окрім того, більше автономії мають дати вчителю, пояснюють експерти, які працювали над законом. "Навчальні програми наблизять до європейських зразків, коли є очікувані результати, немає погодинно розписаного розкладу, що і коли вчитель повинен викладати," – розповідає експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут.
Старша школа
Старша школа – це ланка, де очікується найбільше змін. Тут планують зробити чітку та реальну спеціалізацію, а не натяк на неї, як було у 2000-х, розповідає Когут.
"Тоді в кожній школі нібито мала бути профільна освіта, але переважно це був загальний профіль, або тільки два, тобто фактично без вибору. Тепер планується відділити старшу школу, дуже часто просторово, подекуди в окремі заклади," – пояснює Ірина Когут.
Пропонується, щоб після закінчення 9 класу діти складали зовнішнє незалежне оцінювання та, залежно від побажання і результатів ЗНО, мали можливість вступити в старші профільні школи за двома напрямками – загальноосвітнім чи професійним. Загальноосвітній – це фактично підготовка до університету в багатопрофільному академічному ліцеї. Професійний – навчання у профліцеях та коледжах, де діти отримували б робітничу професійну кваліфікацію чи кваліфікацію молодших спеціалістів.
Прозоріший контроль
Усунути бюрократію зі шкіл планують новим підходом до атестації вчителів та управління навчальними закладами. Повноваження місцевих органів освіти хочуть значно звузити, а школам дати більше фінансової та адміністративної автономії. Водночас є ідея запровадити громадський контроль: планують ввести конкурсне обрання директорів шкіл, дати більше повноважень педагогічним та батьківським радам.
Вчителям мають дати можливість обирати, де підвищувати кваліфікацію, таким чином зруйнувати монополію інститутів післядипломної педагогічної освіти, розповідає Ірина Когут. А от ідея сертифікації вчителів не знайшла повної підтримки.
"Задум був, щоб з одного боку знайти більш-менш безболісний для бюджету спосіб підняти вчителям зарплату, з іншого – зробити контроль знань самих вчителів, щоб відсіяти відверто некваліфіковані кадри. Тобто пропонувалося ввести об’єктивну складову оцінювання у те, що раніше називалося атестацією. Раніше це відбувалося через відвідування директором, колегами уроків – тобто явно конфлікт інтересів," – пояснює Ірина Когут.
Поки що зійшлися на компромісі – традиційну атестацію залишать, а сертифікація буде добровільною і даватиме можливість отримати підвищення зарплати.
Коли чекати змін?
Якщо парламент ухвалить закон про освіту навесні, у МОН обіцяють, що уже з 2018 запрацює реформа початкової та старшої школи. Реформу середньої школи обіцяють запустити до 2020 року.
Як повідомляв сайт vikka.ua, Випускники 9 класів матимуть три шляхи здобуття освіти.
