Людина з великим серцем. Так можна охарактеризувати техпрацівника палацу культури «Дружба народів» Олександра Борецького. Чоловік декілька років опікується псами, що охороняють заклад. Одного з них нещодавно врятував від смерті. Покалічену тварину черкасець щодня возив на процедури, оселив у себе та годував із рук. Два місяці він присвятив порятунку життя чотирилапого. Зворушлива історія в наступному сюжеті із циклу «Тварини в місті». Розповідає Вікторія Хамаза.
Сьогодні Моня життєрадісна та жвава. Два місяці тому життя собаки було під загрозою. Її жорстоко порвала зграя безпритульних псів. Шанс на життя в Моні з’явився завдяки небайдужості Олександра Борецького.
Олександр Борецький, житель м. Черкаси: «Вона була у приватників на городі, бо собаки порвали її . Боки в ранах, кістки стирчать, вся у крові».
Техпрацівник палацу «Дружба народів» узявся рятувати чотирилапу. Не зволікаючи, чоловік повіз собаку до ветклініки.
Олександр Борецький, житель м. Черкаси: «Вони сказали, що краще приспати, ніж лікувати. Але потім прийшов інший лікар і сказав, що треба спробувати. Їй зробили дві операції, промивали їй усе. А вона терпіла! Тільки сидить і на мене дивиться».
Щодня упродовж місяця Олександр Владиславович витрачав близько сотні гривень із власної кишені на порятунок чотирилапої. Опісля поселив у себе в майстерні.
Олександр Борецький, житель м. Черкаси: «Ось я в майстерні сиджу, то вона біля мене на підлозі. А хто чужий зайде, то вона боїться. А на вулиці, то з собаками бігає, слухає. Підгодовують усі. Собаки тут уже чотири роки живуть».
Щодня чоловік вигулює собаку. Аби хвора тваринка не мерзла, навіть зробив їй светра. Завдяки такій турботі Моня знову повертається до звичного життя.
Олександр Борецький, житель м. Черкаси: «Стало загоюватися все, почав виносити її сюди, щоби вона згадала своїх родичів. Спочатку не приймали її, а зараз самі бачили».
Окрім Моні, Олександр Владиславович опікується ще двома псами. Для кожного збудував будку та стежить за їхнім харчуванням. Пишаються таким співробітником і працівники палацу.
Колега: «Це людина з великим серцем. Він завжди всім допомагає».
Колега: «Олександр Владиславович – Людина, без сумнівів, із великої літери. Його ставлення до оточуючих, до колег дуже добре, чуйний».
Сьогодні чоловік продовжує піклуватися про тварин і забезпечувати їх усім потрібним.
