Шипи, гачки та колючки. Черкасець Олександр Гавриленко зібрав під своїм дахом кілька тисяч кактусів. Колекціонуванню колючих приділив майже все життя. В його незвичайній оранжереї побувала і наша Катерина Ковбій.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Тут є на що подивитись. Тут таке волоссячко, як у діда".
Кактусист Олександр Гавриленко показує свого улюбленого колючого "вихованця". Таких, прикидає, у його колекції ще кілька тисяч.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Дуже багато дрібного. Те, яке там внизу в коритах, воно зовсім маленьке. Щоб усе порахувати, треба декілька днів, я думаю".
У колекції черкаського кактусовода і колючий дріб’язок, і волохані, і навіть живе каміння.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Такі от камінчики, які цвітуть ромашечками жовтими і білими".
До своєї колекції Олександр ставиться по-хазяйськи. На пам’ять знає латинську назву кожного колючого та його примхи.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Санта Марія", так званий. Він вражає всіх кактусистів розміром своєї колючки при такому невеличкому розмірі самого тіла, самої рослини. Колючка має дуже ефектний вигляд".
Та від кактусів, зізнається Олександр, отримує не лише задоволення.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Є такі рослини, наприклад Циліндропундрія малеста. У неї на кінці кожної колючки гарпун. І от він влізе – і ти його тільки пінцетом отак з кров’ю вириваєш".
Не зважаючи на такі колючі пастки, чоловік до свого хобі залучає й рідних.
Своїх колючих "вихованців" чоловік залюбки показує і іншим охочим. Найбільш здивованим, каже, рослинки навіть дарує.
Олександр Гавриленко, кактусовод: "Я отаким людям, які не займаються кактусами, не люблять, – майже не дарую, тому що потім невідомо що з цією рослиною буде. Я більше дарую людям, які це люблять і цим займаються. Я інколи дарую брату. На День народження один подарунок – по кактусу".
Сьогодні Олександр подумує про кактусне розширення. Для своїх колючих вихованців чоловік збирається зробити ще одну теплицю. І тоді, обіцяє, під власним дахом збере ще більше шипів та гачків.