Вагітній черкаській депутатці нахамили в маршрутці. Грубістю відповів чоловік на свою відмову поступатися жінці місцем. Загалом же звільняють сидіння переважно жінки. До цього доекспериментувалася депутатка разом із моїми колегами. Усе – у межах циклу "Депутати теж люди". Про джентльменсво у спідницях та псевдовагітність обраниці – далі Ірина Малюкова.
Ірина Малюкова, кореспондент: "Подейкують, що черкаські маршрутки безжальні: їхати стоячи в них доводиться літнім людям, дітям та навіть вагітним. Чи це так, перевіримо сьогодні з депутатом міськради Наталією Даньковською"
Для початку додаємо Наталії "надії" приблизно дев’ятого місяця. І рушаємо до зупинки. Обраниця налаштована позитивно. Каже: вірить у чемність черкащан.
Наталія Даньковська, депутат міськради: "У мене були випадки, коли просто чоловіки поступалися місцем в автобусі. Тим паче, я думаю, вагітній поступляться. Особливо, я знаю, що жіночки, які вже народжували… Вони прекрасно розуміють, як це важко"
Та зізнається: сама поступається не завжди. Бо боїться образити жінок.
Наталія Даньковська, депутат міськради: "От коли ще не зовсім зрозуміло, щоб не образити дівчину, яка, наприклад, чогось наїлася чи, може, трохи набрала животику, то пропозиція до жінок: якщо ви вагітні, то не бійтеся звертатися до пасажирів і просити поступитися вам місцем"
За 15 хвилин подвійного очікування обраниця відчуває перші незручності вагітності.
Перша заповнена маршрутка. Заходимо. Момент поступання місця навіть не встигаємо зафільмувати. Чоловік реагує миттєво.
Сергій, житель м. Черкаси: "Мабуть, якась совість же повинна бути в людей, як ви думаєте? Чоловіки ж не тільки, щоб штани носити, правильно?"
Наталія Даньковська, депутат міськради: "Дуже піднявся настрій від того, що, є справжні чоловіки, справжні люди, які розуміють, що комусь важко, і які розуміють, що потрібно бути людиною передовсім. Тому дуже приємні відчуття зараз"
Та деякі чоловіки, переповідає, тільки для штанів.
Сергій, житель м. Черкаси: "Розказував чоловік, що два дні тому їхали цією ж маршруткою, зайшов інвалід і люди сміялися, як він бідний без однієї ноги, опирався на милицю і ніхто йому місцем не поступився. Смішно їм було. Розумієте, менталітет, мабуть такий"
Змінюємо транспорт. Біля одного з ТРЦ міста в маршрутку не протиснутися. У такому скопі людей джентльменів обмаль.
Про причини джентльменського ігнору запитуємо у того, хто найближче.
У сусідів по транспорту своє бачення розв’язання проблеми.
Пасажир: "У мене внучка приїхала з Англії. От там, коли сидить хлопець в електричці, що біля нього не можуть інші сісти, його за таке штрафують. Високі штрафи. І от поки в нас такого не буде, немає й України"
Прямуємо далі. Для експерименту заходимо в маршрутку зразка "Євро-4". Тут біля місць навіть позначки "для вагітних". Та чоловіки її не бачать, як і нашу героїню.
"Джентльменка" у спідниці зізнається: ситуації, коли чоловіки не поступаються місцем нужденним, бачить постійно.
Олена, жителька м. Черкаси: "Доволі часто. Справді, якщо порівняти з десятком років тому, то виховання дуже відстає"
Кондуктор маршрутки каже: їй постійно доводиться вмовляти пасажирів поступитися місцем.
Валентина Шевченко, кондуктор: "В основном, сознательность людей нулевая. Мы сами просим: поднимитесь, пожалуйста. Бывают, конечно, моменты, когда люди сами уступают, но это крайне редко. – Хто частіше поступається: чоловіки чи жінки? – Здебільшого – жінки. Чоловіки, особливо молоді, несвідомі"
Без вмовлянь поступаємося місцем дитині й полишаємо транспорт.