Музика – як сімейна справа. Найспівочіших братів Черкас знають не тільки в рідному місті, а й по всій Україні. Історія про них – завершення циклу сюжетів до Дня музиканта. Про "Спів Братів" – Катерина Ковбій.
Черкаський гурт "Спів Братів" не здивуєш ні світлом софітів, ні сотнями глядачів. Цієї весни вони навіть спробували підкорити всю Україну. Та велику сцену хлопці залюбки міняють на свою затишну студію. Тут, кажуть, є все, що потрібно для творчості.
Дмитро Осичнюк, музикант: "Якісь пам’ятки про концерти. Квитки з відвіданих концертів. Тут куточок нашої історії. Можливо, просто якомусь глядачу це буде незрозуміло. Але для нас кожен із цих папірців щось значить і несе в собі якісь певні спогади"
Серед настінних раритетів і перша гітара Дмитра.
Дмитро Осичнюк, музикант: "Це от справжня гітара "Урал". Та, про яку ходять історії, що на ній треба грати цегляним медіатором і що на ній грає тільки Чак Норіс. Вона, правда, дещо модифікована. Пластикова накладка тепер біла, а колись вона була такого мармурового радянського зеленого кольору. З неї все почалося"
Закінчується імпровізована екскурсія найважливішою кімнатою.
Дмитро Осичнюк, музикант: "Ну а далі наша студія, де проходять репетиції, де проходять заняття. Ну і де збираються всі учасники гурту "Спів Братів"
Дивують місцеву публіку черкаські рокабілі вже рівно п’ять років. На Всесвітній день музики припадає ще й їхній День народження. Такий святковий день хлопці проводять з ностальгією. На камеру роздумують про свій творчий зріст та музичні враження.
Леонтій Осичнюк, музикант: "Завжди-завжди трохи нервуєш перед тим, як виходити на сцену. І це нормально. Так і має бути"
Артемій Осичнюк, музикант: "І близько не можна говорити про те, що ми найкращий гурт. Є ще кілька серйозних рок-гуртів у Черкасах. І я думаю, що ми ніколи не наберемось нахабства називати себе найкращим гуртом"
Не соромляться хлопці говорити і про своїх шанувальниць. Їх, кажуть, вистачає.
Дмитро Осичнюк, музикант: "Звісно, це приємно. Це приємно доти, доки це адекватно і це здорово. У мене траплялось і декілька випадків, коли ця зацікавленість переростала в якусь таку жорстоку ненависть з матюками і такими словами, що мені було неприємно їх читати"
Коли наступного разу "заведуть" черкаську публіку – хлопці поки не зізнаються. Проте обіцяють: зроблять це обов’язково.