Після майже 5 років "забуття" в Черкаси повернувся колишній голова Черкаської ОДА Олександр Черевко. І не просто повернувся, а представив нового керівника області, після чого несподівано очолив Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. Про нюанси призначення ректором, конфлікт із ЧДТУ, участь у майбутніх місцевих виборах та зв'язок із Ющенком далі піде мова в розмові кореспондента vikka.ua із Черевком.
На інтерв’ю з нашим виданням екс-губернатор наважувався майже тиждень. Сама зустріч, яка мала відбутися в його робочому кабінеті в будівлі ЧНУ, у завчасно домовлений час не відбулася. Новообраного ректора довелося чекати близько півгодини. До того ж у приймальні Черевка у цей самий час очікувало ще дві жінки.
"Зробіть мені каву і покличте представника прес-служби", – розпорядився ректор, звертаючись до секретарки, щойно з'явившись у кабінеті.
Заходимо в кабінет. На робочому столі в Черевка ноутбук, стаціонарний телефон і багато різних документів. У кімнаті також розміщено широку плазму, довгі дзеркала, а позаду столу – близько 8-10 церковних ікон різного розміру і виконання.
– Розкажіть про нещодавній інцидент із так званим "об'єднанням" вашого ВНЗ із Черкаським державним технологічний університетом. Чи справді така загроза існує?
– Інциденту ніякого не було і немає, слава Богу. Ми ні на вченій раді, ніде не розглядали цього питання. Це питання не нашого рівня, і не рівня місцевої влади.
– Чи були з боку міністерства якісь заяви чи натяки щодо можливого об'єднання?
– Не було з боку міністерства ніяких заяв, нічого іншого. Це все придумано у стінах ЧДТУ. Я не знаю, це треба шукати, кому це вигідно (підписує стопку студентських дипломів).
– В уряді неодноразово заявляли про скорочення кількості українських вишів. Чи не існує загрози закриття ЧНУ ім. Б. Хмельницького або ж об'єднання з іншим?
– Мене нещодавно обрали ректором і моє завдання – максимально розбудовувати ЧНУ ім. Б. Хмельницького, максимально робити все, щоб була наповненість насамперед студентами. Зараз починається вступна кампанія. Ми робимо все, щоб привернути до себе увагу і бути цікавими. Зокрема, проводимо багато заходів, науково-практичних конференцій, уклали низку угод із іншими ВНЗ.
Як ректор я роблю свою роботу, а ці "заманухи": об'єднання, кого з ким і як – питання не за адресою. Регіональний рівень їх не вирішує. І не треба жити плітками, бо вони перетворюються в якусь топ-буденщину.
Що було реально? Пан Бочковський, будучи главою Держслужби з надзвичайних ситуацій, ухвалив рішення про поетапну ліквідацію інституту пожежної безпеки.Тобто спочатку його перетворили в інститут цивільного захисту, потім приєднали до такого ж ВНЗ Харкова, а згодом ухвалили рішення про його ліквідацію.
Тоді ми, порадившись із головою облдержадміністрації, вийшли з пропозицією до міністра освіти, міністра внутрішніх справ і Кириленка, віце-прем’єра, що, оскільки ви ліквідовуєте там ВНЗ, а в нас відкрилася військова кафедра і нам потрібен розвиток, база, то вбачаємо доцільним усю цю базу об'єднати, тим більше, що в нас із чотирьох – дві споріднені спеціальності з інститутом цивільного захисту.
Це те, що було на ділі. Але потім там змінилося керівництво ДСНС, до того ж включилися народні депутати, зокрема Микола Томенко, щоб усе-таки відстояти цей виш на Черкащині (пожежний інститут). Тому питання про об'єднання їхньої бази з нами відпало.
А про ЧДТУ мова ніде офіційно не йшла – все на рівні чуток. Я думаю, що це "ідея" самого ЧДТУ, чи там їхніх внутрішніх перипетій. Не хочу цієї справи взагалі стосуватися, бо воно якось дурно пахне (п’є каву, і відсовує чашку на край столу).
– Чи плануєте брати участь у прийдешніх місцевих виборах? Зокрема, як кандидат у мери або в депутати від якоїсь політичної сили?
– У мене є запрошення від кількох партій і громадських об'єднань долучитися. Більше всього, що я братиму участь у місцевих виборах, тому що це просто активна громадська позиція. Все-таки у нас виш провідний, і мати представника в якомусь із органів представницької влади на території області – це правильне рішення.
Я завжди був депутатом обласної ради, тому також буду розглядати питання обласної ради. Хоча сьогодні є кілька варіантів змін до закону про місцеві вибори, тому дивитимемося, як буде – чи старий порядок, чи новий.
– Із якою політичною силою плануєте йти на вибори?
– Безумовно, мої позиції завжди були однозначні. Я – член "Нашої України", тому найближчий мені "Блок Петра Порошенка", також симпатичні "Самопоміч" і "Народний фронт", але ближче всього саме "БПП". Тим більше, якщо подивитися на персональний склад, то ті люди, які були в "Нашій Україні", сьогодні в "Блоці Петра Порошенка".
– Чи тримаєте зв'язок із чинним губернатором Юрієм Ткаченком? Чи даєте йому якісь поради або консультуєте з якихось питань на правах колишнього керівника області?
– Безумовно, з Юрієм Олеговичем ми підтримуємо зв’язки, незалежно від політичної погоди на вулиці, і незалежно від того, на яких посадах ми перебуваємо. І це багато разів. Це нас відрізняє, що ми не по кон’юнктурі разом, а по життю. Якщо в нього є потреба в мені – отримати якусь пораду чи консультацію, то завжди йду йому на допомогу.
Якось там впливати сьогодні чи бути таким прямо радником на кожен день – це не потрібно робити, бо Юрій Олегович виріс у самодостатнього керівника, він має авторитет, повагу, свою історію становлення. Це був один із кращих членів моєї команди, і тому я радий, що він сьогодні працює головою.
– Оцініть, будь ласка, роботу Ткаченка за майже рік перебування на посаді голови ОДА. Чи справляється він зараз зі своїми обов’язками і що, можливо, йому порадили б як екс-губернатор?
– Я вважаю, що він справляється зі своїми обов’язками. Усі ми герої свого часу. І прийшли сьогоднішні часи, які є унікальними і специфічними. І в цих умовах він основні питання тримає на контролі і вирішує. Сьогодні в нього є не так багато повноважень і можливостей вирішувати багато питань.
Якщо пам’ятаєте, ми повернулися до парламентсько-президентського устрою, але не змінили місцевої влади. І влада на регіональному рівні є президентською. У Києві вона парламентська, а в Черкасах – президентська, із максимально урізаними повноваженнями.
Свого часу, коли ще я працював в ОДА, монотонно, системно забиралися повноваження президента й урізалися повноваження голів місцевих адміністрацій. Тоді Партія регіонів разом голосувала з БЮТ, ухвалюючи ці рішення. Ми добре пам’ятаємо і закон про Кабмін, і багато інших документів, де так зарегулювали призначення або звільнення керівників, що "чорт голову зломить", щоб когось призначити або звільнити на рівні голови ОДА.
Наприклад, раніше не можна було призначити ректором людину, якщо губернатор не підпише контракт. А сьогодні призначають, і губернатора не запитують. Зараз ми маємо конфлікти в ЧДТУ, але слід запитати, чи прислухалися до губернатора області, коли вирішувалося це питання? Не прислухалися, а зараз хороводи по Черкасах ходять із якимись "ідеями".
Вважаю, що в тих обставинах, в яких сьогодні працює влада, Юрій Олегович на своєму місці. Що ми хочемо, щоб він після авторитарного режиму брав і так само обрізав проводи, бульдозером звалював кіоски малому бізнесу чи в когось щось відбирав? Він цього не може повторювати.
Сьогодні багато людей незадоволені владою, бо по лінії міністерств і відомств є багато балачок про реформи, а самих реформ немає. Зараз немає, щоб державна послуга дійшла до людини, і людина максимум у селі це вирішила або доїхала до району. Цій бідній людині треба в Київ змотатись не раз, в область. Поки що цих механізмів вирішення питань не змінили. І на цьому фоні будь-яка регіональна влада виглядає не такою ефективною.
– Чи тримаєте зв'язок із колишнім президентом Віктором Ющенком? Якщо так, то як часто бачитеся?
– Звичайно, підтримуємо зв'язок. Підтримуємо його по життю, також незалежно від посад. Бачимося регулярно. Зараз із інститутом "Стратегічні ініціативи" президента Ющенка хочемо реалізувати декілька проектів. Один із них уже почався – це заповідник Трипільської культури в селі Легедзино (Тальнівський район). Ми уклали угоду, й інститут Ющенка залучає певні інвестиції для проведення там науково-пошукових робіт. Ми є комунікаторами всіх цих питань.
Нещодавно ми відвідали Канівський заповідник, Холодний Яр. По Каневу директор заповідника напряму звернувся до інституту Ющенка, щоби прискорити повернення до попереднього, старого проекту реконструкції музею, тобто по задуму Кричевського.
До речі, що було приємно: от ми були там, Ющенко наголошував, що навіть вітражі зняли попередні. То їх уже, слава Богу, поставили назад, камінь винесли. Дасть Бог, то й оживуть там і фрески Кричевського. Так що там, я знаю, що інститут буде підставляти своє плече.
Буквально на останній вченій раді ми створили науковий центр із вивчення пам'яток та археології в нашому університеті, де також укладаємо угоду з інститутом стратегічних ініціатив, щоби там проводити науково-пошукові роботи, знаходити певні джерела фінансування. Адже цей інститут, зокрема Ющенко, веде досить активну міжнародну діяльність, є членом Мадридського клубу.
Ющенко – це державний політичний діяч, це фігура новітньої історії України, яка в історії знана в усьому світі. Тому співпрацювати університету сьогодні з інститутом Ющенка – це тільки на користь усім.
– Особисто вам Ющенко якось допомагає по життю? Зокрема чи, можливо, замовив слово в міністра освіти і науки Сергія Квіта щодо ініціювання вас на ректора ЧНУ?
– Я вже говорив не раз, що Сергій Миронович просто запросив мене сюди у такий непростий для галузі освіти час, щоби зробити роботу по підготовці до виборів в університеті. Ну, вийшло так, що згодом я вирішив сам брати участь у виборах ректора.
Тобто в цьому питанні допомоги Ющенка не було, але по життю ми підтримуємо родинні стосунки з сім'єю Ющенка. Ми періодично зустрічаємося, на свята буваємо в гостях один одного.
– Прокоментуйте, будь ласка, нинішній конфлікт між міським головою і секретарем міської ради Черкас. Як це загалом впливає на місто, і взагалі ваше ставлення до цього?
– Я не знаю деталей цих конфліктів, тому що особливо не вникаю. Звичайно, моє ставлення до цього негативне. Сьогодні люди чекають від місцевої влади реальних кроків. Ви подивіться на наші дороги, стан житлово-комунального господарства…
Місцева влада, по моєму розумінню, це насамперед господарники, які мають дбати за зручності для людей. У нас місцева влада відразу переходить на політичну арену. Вся ця війна – таке воно… Два б'ються, а третій дивиться.
– Хто, на вашу думку, буде наступним міським головою? Хто має ним стати?
– Кого люди оберуть, той і буде. У нас люди теж цікаві, якщо вибори приходять. Так що треба всім думати, коли йдуть на вибори.
– Ваші прогнози щодо війни з Росією: хто до цього призвів, кому вона вигідна і скільки ще триватиме?
– Сьогодні ми зіткнулися з такою ситуацією, якої не було з часів закінчення Другої світової війни. Тобто порушено правила. Їх порушила Росія. Ми добре знаємо 1994 рік і знаємо наших гарантів. Це США, Великобританія, Росія і Україна – підписали угоду про відмову від ядерної зброї. Цією угодою передбачалися нам територіальна цілісність, суверенітет, самостійний розвиток, невтручання в наші справи і, якщо треба, захист.
А зараз так відбувається, начебто чи цього не було, чи в когось якусь пам'ять відбило. Немає навіть елементарного пояснення, чому Росія так робить. Те, що зараз є Мінські угоди – це та соломина, за яку весь світ тримається. Але ці угоди – не варті нічого, тому що вони підписуються представниками, а не сторонами-гарантами.
Давати якісь прогнози важко. Тут основна скрипка на боці Росії, і ми, на жаль, не знаємо, які в неї кінцеві плани. Єдине – треба віддати належне і президенту, і дипломатичному корпусу, що прикладається надзвичайно багато зусиль на невоєнному рівні, щоби заспокоїти агресора і не допустити розширення цієї агресії.
– В одному з інтерв’ю ви сказали, що Ющенко, будучи президентом, уже тоді знав про те, що Росія готує війну проти України, але якби він тоді заявив про це громадськості, то його б не сприйняли і не зрозуміли. Можливо, якби тоді вдалося щось змінити, то це не призвело б до сьогоднішньої війни? Чи не покладаєте ви, хоча б частково, провину за це на Ющенка?
– Ну, це навіть несерйозно виглядає. Давайте ще на президента Ющенка почепимо і цю проблему. Президент Ющенко – найефективніший політик і найефективніший прем’єр за всю нашу історію. Я можу взяти калькулятор, папірець і олівець, і все це ми можемо дуже чітко побачити.
Ющенко будував Українську державу. Він дав правильні вектори розвитку України. Якщо ви помітили, то ми зараз рухаємося саме по тих векторах, про які говорив президент Ющенко. Це – незалежність понад усе, прагнення до створення єдиної помісної церкви, по мові, примирення воїнів у Другій світовій війні, надання статусів Героя Шухевичу і Бандері тощо.
Це і тема Голодомору, і тема знищення України, яке відбувається століттями з боку Росії. РФ претендує сьогодні на нашу історію, нашу мову.
Росія в той період не мала ще таких планів, я думаю, і сил, щоб іти на Україну війною, але плани розподілу України були ще в 2004 році. Про них було відомо всім, кому потрібно було це знати, а не тільки Ющенку. Я думаю, що Ющенко якраз вів правильну дипломатію, ні перед ким не загравав, і тому в Україні був мир.
А порушився мир через здачу мовного питання, здачу Криму і подальшу здачу інших національних інтересів саме Януковичем. Янукович призвів до знищення армії і всього.
– Чи бажаєте в майбутньому колись знову очолити Черкаську область? І якби ви, наприклад, знову її очолили, то що в першу чергу зробили б?
– Є біблійська мудрість: "Розказуй плани – Бога сміши". Не можна бажати таких посад. Скоріше за все це доля, яка може повернути або так, або інакше. Я сьогодні про це не думаю, а переймаюся розбудовою університету (сміється).
Анатолій Бабак, vikka.ua
