Цього року ми голосуватимемо за новим виборчим законом, що суттєво змінює процес вибору місцевих рад. Про те, як розібратися у всіх тонкощах формування бюлетенів, підрахунку голосів та "підводних каменях" нової системи, у коментарі "Громадського телебачення: Черкаси" розповіла регіональний аналітик руху "ЧЕСНО" Вікторія Феофілова.
1. Вибори міського голови
Міського голову ми обиратимемо за системою абсолютної більшості. Це означає, що переможе той кандидат, за якого проголосують 50 % виборців + 1 голос. Якщо цього не станеться, то через три тижні після виборів буде оголошено повторне голосування. Кандидатом на цю посаду може бути як представник політичної партії, так і самовисуванець.
2. Вибори до районних, міських та обласних рад
Однією із суттєвих змін є зменшення кількості депутатів. Раніше в обласній раді було 104 депутати, а тепер буде 84. У міській раді замість 60 народних обранців їх буде всього 42. Відповідно до кількості мандатів, виборчі комісії склали таку ж кількість виборчих округів. Депутатів місцевих рад тепер обиратимемо за новою системою. Раніше вона була пропорційною, тобто половину ради становили депутати, що пройшли за списками партій, а іншу половину становили мажоритарники. Нині ж усі кандидати представлятимуть політичні сили, а процес їхнього відбору дещо ускладнився.
3. Як формуватимуться списки партій у бюлетенях?
Жителі сільської місцевості на виборах 25 жовтня отримають 4 бюлетені: по виборах сільського голови, по виборах до сільської ради, районної ради та обласної ради. Міський виборець отримає три бюлетені: по виборах міського голови, по виборах до міської ради та обласної ради. В бюлетені по виборах до рад ми побачимо список партій, за які можна голосувати. В дужках після назви політсили буде вказане прізвище, ім’я та по батькові кандидата, що є першим у списку партії. Він не закріплений за жодним округом та буде зазначений у всіх бюлетенях по місту чи області. Далі стоятиме прізвище, ім’я та по батькові кандидата, що закріплений партією за відповідним округом, тому ці відомості на різних округах будуть відрізнятися. Може бути й така ситуація, що такого кандидата не буде взагалі, тоді в бюлетені буде зазначений лише лідер партії. Отже, партії є основними гравцями на цих виборах та формуватимуть депутатський корпус.
4. Як рахуватимуть результати?
Партії повинні тепер набрати "прохідний мінімум" – 5 % голосів виборців. Але окрім цього є ще одна умова, за якою партії зможуть отримати мандати. Треба набрати ще й мінімальну кількість голосів, потрібних на 1 мандат. Цю кількість вирахують лише після того, як відбудеться голосування: усі голоси поділять на кількість депутатів у раді. Тож може трапитися така ситуація, коли партія набирає 5 %, але не отримує необхідної кількості голосів. У такому разі її представники не братимуть участь у формуванні рад. Як визначатимуть, хто з претендентів переміг та зможе формувати склад нової ради? Відтепер єдиним гарантовано "прохідним" кандидатом є перша людина у списку партії, що отримала 5 %. Решту становитимуть ті її представники, які набрали найбільше відсотків голосів на своїх округах.
5. Які "підводні камені" приховує нова виборча система?
Виборців може здивувати ситуація, коли кандидат на їхньому окрузі набирає велику кількість голосів, але депутатом не стає, оскільки його партія не подолала 5 % бар’єр. Важливо розуміти, що виборчі округи не є мажоритарними. Тобто кандидат від округу не є його представником, не відповідає за цю територію. Деякі округи не будуть взагалі мати представників певних політичних партій, а на інших округах може виявитися одразу кілька переможців. Тож виборцям треба усвідомлювати, що вони обирають не представника свого округу, а представника певної політичної сили. Така система створена для того, аби ліквідувати корупцію всередині політичних партій. Перші люди у списку завжди вважалися більш прохідними. Відповідно була можливість "купити" собі топове місце. Тепер же невідомо, який із кандидатів набере більше відсотків на своєму окрузі порівняно з іншими партіями. Тож новий склад місцевих рад ніхто не береться прогнозувати.
