Від балаклав – до форми. Черкаські волонтери взялися одягати військових на передовій. Власними силами активісти налагодили ціле виробництво з виготовлення літньої форми. Все – власним коштом. За швейні машини сіли колишні вчителі, взуттярі та навіть школярі. На швейній передовій побувала наша Вікторія Хамаза.
Замість канікул – волонтерська праця. За неї 12-річний Данило взявся ще кілька місяців тому. Працювати на швейній машині, каже школяр, навчила мама. Відтоді він щодня на швейній передовій.
Данило, волонтер: "Важко, але потім я вже зрозумів, як це зробити. Я вже мав свій рівень. І я почав шити бандани. У цьому році я вже пошив майже триста штук".
Швейний промисел – нова справа і для пані Ольги. Жінка майже все своє життя вчителює. Та останній рік присвятила волонтерській праці. У цьому цеху вона проводить кожну вільну хвилину. Щоразу, каже жінка, освоює щось нове.
Ольга, волонтер: "Сьогодні мені довірили розкреслювати кишеньки і накладочки на штани. До нас прийшла біда і треба, щоб ми всі разом допомагали нашій країні".
А для Тетяни робота з голкою та ниткою справа не нова. На рідній Луганщині вона працювала взуттярем. Та вже майже рік жінка обживається у Черкасах. Із рідного дому її вижила війна.
Тетяна, волонтер: "Мінометний обстріл, гарматний обстріл і зруйновані будинки, і загиблі люди – це все було. Чим можемо, допомагаємо. Я думаю, що це обов’язок кожного тепер."
А це вже кінцевий результат волонтерської роботи. Лише за останній місяць волонтери виготовили понад сотню комплектів літньої форми, каже Ірина. Задля допомоги військовим жінка переробила власне ательє у швейний цех. Сюди, зізнається, вклала все, що мала. Та цього не достатньо.
Ірина, волонтер: "Виробляємо такі футболки, балаклави, бандани, костюми – те, що ми можемо своїми силами. У нас по місту працює шість філіалів, ми виробляємо сітки, кікімори і в останній час просто катастрофічно не вистачає рук. Закликаю, не будьте байдужими. Це не так важко. Це буквально годинка, дві – хто скільки може".
На швейній передовій черкаські волонтери працюють майже цілодобово. Все – аби вдягнути військових. Та цього, кажуть швеї, замало. Волонтерам вкрай бракує рук та коштів на закупівлю тканини. Без допомоги небайдужих, вдягнути бійців на передовій їм так і не вдасться.