Черкасці повстали проти центру, що виходжує колишніх нарко- та алкозалежних. Бо той знаходиться прямісінько у них під вікнами. Працівники ж Центру запевняють: дають прихисток лиш тим, хто давно "зав’язав" із буремним минулим. Юлія Доброскок продовжить.
Про його страшне минуле нагадують хіба зображення на шкірі. Сьогодні 21- річний Ілля без сорому розповідає на камеру, як колись наркоманив та бував у запоях. Та вже рік, як хлопець покінчив зі своїм буремним минулим. У цьому центрі йому допомогли із житлом та роботою. Куди подітись, як закриють його рятівний центр, хлопчина й гадки не має.
Ілля, підопічний: "Единственное, что у меня есть – работа, а где жить я буду – я не знаю"
У цьому Центрі допомоги таких, як Ілля, шістнадцятеро, – розповідає координатор Марина. Тут ставлять на праведний шлях, заліковують душевні рани, шукають роботу та налагоджують особисте життя підопічних. Та сусідство із Центром не до душі місцевим жителям.
Марина Стадник, координатор Центру допомоги: "Мы их не устраиваем, т.к. мол, мы распространяем здесь наркотики. Хотя информация эта неправдивая. За нами жители данного микрорайона ни разу не наблюдали случая, чтобы кто-то у нас употреблял, находился в алко-наркосостоянии в Центре"
Мешканці сусідніх будинків зібрали вже більше трьох сотень підписів незгоди, каже працівниця центру. Через це їм відмовили у продовженні договору-оренди. Строки ж попереднього закінчуються в листопаді. Як бути далі, працівники центру не знають. Бояться, аби їхні підопічні не лишились на дворі на початку зими.
Інна, переселенка: "Нам здесь нравиться. Место хорошее. Какой-то уют пытаемся создавать".
Це донеччанка Інна. Вона живе у Центрі допомоги разом зі своїми трьома дітьми, чоловіком та мамою. Займають тут кімнати. Жінка каже: сусіди із сумнівним минулим її не турбують. Більше того, іноді сама приходить на їхні тренінги-заняття. Всього в Центрі планують розмістити чотири родини переселенців.
Ольга Колісник, депутат Черкаської міськради: "Мета оренди: об’єкт передається орендарем для розміщення християнського центру духовної, соціальної, психологічної реабілітації залежних від наркоманії та алкоголізму людей "Перемога". А мешканцям сказали, що це центр для переселенців"
Конфлікт не розгорівся б, якби у Центрі допомоги, каже тутешня депутатка, від початку не приховували правду про умови оренди приміщення. Тепер люди повстали проти Центру допомоги.
В’ячеслав Косенко, старший будинку по Вербовецького, 1: "Доволі добре знаємо, що таке реабілітація. 100% немає. Лікуються, а потім знову повертаються у наркоманію цю і так далі"
Ольга Василівна, місцева жителька: "Чоловік виходив із пляшкою горілки і йшов до свого помешкання…"
Місцева жителька: "Вони будуть тут сидіти, і де гарантія, що вони не будуть щось проповідувати нашим дітям. Це страшно"
Є й такі, що захищають діяльність центру.
Олександр Федорович, місцевий житель: "Я им вещи которые не нужны отдал В АТО. У них там проблемы с отоплением. Я сварщик 6-го разряда, я переварю им все бесплатно. Поэтому мою подпись прошу вычеркнуть с того списка"
Не заважають підопічні центру й Ірині. Її приватний будинок поруч із центром. Безпечно, каже, тут і її донечці Єлизаветі.
Ірина, місцева жителька: "Я їх не помічаю. Справа в тому, що я їх не бачу. Хіба що чаюють сидять ввечері. Поганого нічого"
Заспокоїти обурених сусідів днями обіцяють працівники центру. На діалог із мешканцями вийдуть – аби розставити усі крапки над "і".
