У День збройних сил України Черкаси провели в останню путь свого "кіборга". Віддати останню шану 23-річному Андрію Терещенко прийшли більш як тисяча містян. Тому скорботну церемонію організували на центральній площі міста.
Раніше на цій площі Андрій Терещенко гуляв із друзями. Сьогодні звідси його проводжають в останню путь. Прощатися із героєм зійшлася сила-силенна люду. Поряд ті, хто так і не дочекалися героя з пекельного Сходу – батьки та рідні.
Боронити мирне небо над Україною Андрій Терещенко вирушив ще наприкінці серпня. Хлопець служив у 95-ій аеромобільній бригаді. Він серед небагатьох, хто отримав почесне народне звання – "кіборг". Андрій боронив Донецький аеропорт. Саме там у хлопця поцілив снайпер. Андрій помер дорогою у лікарню. Йому було усього 23.
Валентина Коваленко, голова Черкаської облради: "Ми дочекалися в оцей день збройних сил України 48-го багряного журавлика. Це велике горе для нас. Але наші сльози на камінь не впадуть. Вони проростуть свободою".
За всі роки незалежності для Соборної площі міста це перші похорони. На церемонії прощання не витримують навіть чоловіки. Стільки людей ця площа не бачила з часів революції. Вони приїхали звідусіль, аби віддати останню шану герою.
Любов, черкащанка: "Ми вражаємо, що героїв потрібно проводжати всім містом, щоб у людей було почуття патріотизму, щоб вони розуміли, що ми українці, ми нація гідна".
Марія, черкащанка: "Біль цієї сім’ї – є біль кожного із нас. Бо кожен із нас є частиною родини цієї сім’ї".
Андрій Терещенко змалку був небайдужим до долі країни, переповідають ті, хто його знали. Хлопець написав чимало патріотичних поезій. Остання стала пророчою. Її зі сльозами переказує сестра Андрія.
Валентина Терещенко, сестра загиблого: "Не дамся смерті, я, за "просто так"! Потрібно, це життя шикарно прогоріти, до самого урвища! А вже на прикінці віддать! За щось цінніше і рідніше. За те, що ми б хотіли мать. Чи за країну, чи за рідних, близьких".
Посмертно Андрія Терещенка нагородили відзнакою "За заслуги". Її обласні керманичи вручили батькам загиблого. Труну з героєм бойові побратими Андрія несли на руках аж до самого цвинтаря.