У мережі показали, як «вмирає» найстаріший цвинтар у Смілі

Старі, занедбані могили, зруйновані склепи, викрадена металева огорожа. Черкащанин Олександр Науменко виклав у мережі Фейсбук світлини  старого польського цвинтаря. Точніше, те, що нині від нього лишилося.

Польський цвинтар у Смілі розташований на місці колишньої фортеці. Від замчища нічого не лишилося, крім валів та залишків рову. На місці фортеці польське кладовище, що саме по собі є історичною пам’яткою. Вірніше, було пам’яткою, бо від неї мало що залишилось, зізнаємться Олександр Науменко.

«Ще за радянських часів методично, щоночі ми чули, як гупа на кладовищі. Виродки, бо людьми їх не назовеш, розкопували польські могили, ламали склепи, грабували. Численні звернення до міліції і міського керівницта нічого не давали. Я хочу показати вам те, що залишилось від головної і найціннішої історичної пам’ятки Сміли», – зазначив Олександр Науменко.

 У 2016 році кілька разів на цвинтарі влаштовували толоку. Обрізали дерева і розчищали чагарники. Історики і місцеві краєзнавці переконані, що польський цвинтар міг би стати туристичною родзинкою міста.Як наголошував свого часу голова Смілянського районного осередку Спілки сільського зеленого туризму України Сергій Тимофієв: “Як туристичний продукт, польське кладовище може дати Смілі ряд преференцій, навіть на світовому рівні. По-перше, доглянуте польське кладовище неодмінно захочуть оглянути ті, хто цікавиться польською культурою. По-друге, наявні пам’ятники можна було б сфотографувати і викласти світлини в Інтернеті. До речі, у Смілі діє спільнота українсько-польської дружби. Можливо, за посередництвом цієї організації вдалося б зв’язатися із польською громадою і довести до її відома імена тих людей, які поховані у Смілі. Вірогідно, що таким чином сучасні поляки змоги б віднайти могили своїх родичів. Крім цього, вони могли б внести якісь нові знання про життя своїх предків на нашій території і про Смілу того часу, а також поділилися б маловідомими приватними документами з історії Смілянщини. Усе це сприяло б налагодженню культурних контактів між двома народами – польським та українським.”

Читайте також на сайті vikka.ua

• Київський архітектор родом з харківського Ізюму Костянтин Нагорний викладає на своїй сторінці в мережі Фейсбук картини Черкас.