За майже рік родина волонтера власноруч виготовила вдома більше 90 тисяч смаколиків для захисників України на передову та пораненим у лікарні. Про це повідомляють у Черкаській міській раді.
Коли в Україні почалася повномасштабна війна, його дружина з донькою почали ліпити вареники для захисників у одному з волонтерських батальйонів Черкас. Невдовзі патріотично налаштований Євген запропонував своїм дівчатам розпочати виробництво вдома, аби й він міг вести свою боротьбу проти ворога – на кухонному фронті. «У мене руки і спина працюють, тому вареники ліпити зможу», – згадує він.
За цей час родина Компанців виготовила десятки тисяч смаколиків: пиріжки, млинці з різними начинками, вареники, котлети, голубці, заправки для борщу, квашену капусту, варення тощо. Передали більше тонни меленого сала з часником, смалець, шкварки. До кінця лютого сподіваються виготовити для захисників 100 тисяч одиниць домашньої їжі.
«Вас добре знають у місті через чуйне серце, невтомні руки та небайдужість, – сказав Анатолій Васильович. – Ви своїм прикладом показуєте, як потрібно працювати всім нам. Щиро захоплююся вашою завзятістю, бажанням допомогти військовим, які мужньо тримають оборону українських кордонів, та незламністю. Кожна справа зараз дуже важлива. Від імені громади Черкас дякую за ваш внесок у нашу Перемогу».
Анатолій Бондаренко та заступниця голови Марина Гаркава поспілкувалися з родиною Компанців. Ті розповіли, що працюють щодня, спати лягають опівночі. Коли вимикають світло, готують при свічках. Не зважають на втому, аби відправити домашні страви «нашим соколятам», які вони називають воїнів ЗСУ.
«Коли читаю в коментарях, що нам потрібно відпочити, хочеться голосно вигукнути: люди, схаменіться, який відпочинок? У нас війна! – говорить Євген Віталійович. – Просто уявіть собі, що ви телефонуєте на передову й кажете: «Лягай, відпочинь. Зранку повоюєш…»
«Нам не вистачає часу в добі, – зізнається дружина Євгена Тетяна. – Та коли наші соколики надсилають фотозвіти, телефонують, дякують, передають подарунки, у нас виростають крила. Ми впевнені, що перемога буде за нами і готові постійно працювати».
Затрати на виробництво чималі, тому родина Компанців дякує всім, хто відгукнувся через соцмережі та знайомих і допомагає продуктами чи коштами. Адже завдяки цьому можуть збільшити асортимент і різновид продукції.
«Мене часто запитують, чи треба нам помічники, – розповідає Євген Компанець. – А я відповідаю: помічники треба не нам, а нашим захисникам. Ми у себе на кухні справляємося. І хай кожна господиня у себе на кухні зробить хоча би щось для воїнів. Чим більше буде задіяних кухонь, тим більшою буде наша допомога. Небайдужі люди є рушійною силою нашої перемоги. А ми – лише руки, які працюють».
Читайте також:
