У Черкасах планують перейменувати вулицю Василини ім’ям людини, яка сказала знамениту фразу: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». Це Семен Петлюра. Відповідну пропозицію озвучили на топонімічній комісії, говориться на сайті Черкаської міської ради
Семен Петлюра був очільником Директорії УНР.
Симон Петлюра, на честь якого пропонується перейменувати вулицю нині, був послідовним прибічником повної і безумовної державної незалежності України.
Ще в квітні 1917 року, вже після падіння монархії, але ще до більшовицького перевороту, Петлюра став ініціатором й організатором проведення у білоруському Мінську Українського з’їзду фронту. Був обраний головою української фронтової ради і делегований на травневий I Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві.
Симон Петлюра бував у Черкасах
Увійшов до Центральної Ради Українського генерального військового комітету, став Генеральним секретарем з військових справ, активно українізував армію, готуючи до боїв проти вічного ворога – Москви, від якої не очікував нічого іншого, окрім підлості у відношенні до інших народів. Цю лінію непримиренної боротьби проти ворогів української незалежності підтримував неухильно як всередині держави так і в боях проти зовнішніх ворогів. У січні 1918 року очолив Гайдамацький кіш Слобідської України. Петлюра особисто керував штурмом захопленого більшовиками «Арсеналу», він і його гайдамаки відзначилися під час звільнення Києва і в боях на Полтавщині.
В часі правління гетьмана Скоропадського Петлюра був його послідовним політичним опонентом. А коли у листопаді 1918-го гетьман спробував зблизитися з ворожою Москвою, підписавши «Грамоту про федерацію з Росією» – Петлюра, як Головний Отаман Військ УНР, очолив антигетьманське повстання, яке увінчалося перемогою. У грудні 1918 року влада в Україні перейшла до очолюваної Симоном Петлюрою Директорії, у складі якої, зокрема, був уродженець Черкащини Федір Швець.
Далі була тяжка постійна боротьба проти московитів, підтримуваних їхніми прибічниками в Україні. «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди», – цю фразу Симона Петлюри багато хто повторює і в наш час.
Після поразки Визвольних змагань Симон Петлюра жив у Парижі. Був визначений як ворог №1 для більшовицької Москви – і зрештою, загинув від рук вбивці, найнятого радянськими спецслужбами. 22 травня 1926 року Симону Петлюрі виповнилося 47 років.
Через три дні, 25 травня, вбивця Самуїл Шварцбард, не зважаючи на перехожих, які могли постраждати, посеред паризької вулиці випустив у Петлюру сім куль. Про те, що Шварцбард був найманцем радянських спецслужб, достеменно відомо стало лише у 1954 році, коли перебіжчик з Росії, працівник КГБ Пьотр Дєрябін виступив у Конгресі США і розповів про обставини гучного замовного вбивства видатного українця.
Місце останнього спочинку Симона Петлюри – цвинтар Монпарнас в Парижі. Проте Андрій Лівицький, уродженець Черкащини, який дуже довгий час був Президентом УНР в екзилі, гаряче відстоював ідею перепоховання Головного отамана в Україні, коли та стане вільною.
Читайте також
