У Галереї народного мистецтва, що в місті Черкаси, представили виставку дитячих малюнків. Добірку сформували волонтери Гуманітарного центру. Прибувши до міста, переселенці заповнюють документи в Гуманітарному центрі. Їхні діти тим часом беруться за олівці й папір, щоб не нудьгувати. Повідомляє власкор ВІККА-НОВИНИ.
(Щоб переглянути відеосюжет, прогортайте до кінця сторінки)
Микита приїхав із Маріуполя. Хлопчик вражений тим, як жорстоко окупанти нищать його рідне місто. Приїхавши до Черкас, зобразив побачене на малюнку.
МИКИТА, ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ ІЗ МАРІУПОЛЯ:
Я на власні очі бачив, що там коїться. Там дуже страшно. Бачив, як горять житлові квартали, торговий центр. Мені було дуже страшно. Я хотів жити.
Родина Микити тепер у безпеці. Мама хлопчика Євгенія сподівається, що Маріуполь звільнять, і її рідні врятуються.
ЄВГЕНІЯ, ПЕРЕСЕЛЕНКА З МАРІУПОЛЯ:
Лишились мої батьки. Вони не змогли виїхати, тому що ми знаходилися на різних берегах. Лишився наш будинок, він частково зруйнований, але повністю розмародерений.
Черкаси на сьогодні прийняли більше 18 тисяч вимушених переселенців. З них 5 тисяч – діти. Поки батьки заповнюють документи в Гуманітарному центрі, діти беруться за олівці й папір. Так у волонтерів зібрався матеріал для виставки малюнків про війну. Дитяча творчість – завжди щира, відзначають на презентації.
ОЛЬГА МАРТИНОВА, ОЧІЛЬНИЦЯ ОБЛАСНОГО ОСЕРЕДКУ СПІЛКИ МАЙСТРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА:
Проблеми сім’ї, проблеми держави, проблеми того світу, в якому вони живуть. Дорослі так не можуть це зобразити. Я дуже люблю дитячі виставки, тому що вони говорять. Кожний малюнок – це якась історія.
Міська влада запевняє: докладають максимум зусиль, щоб гостям було комфортно.
АНАТОЛІЙ БОНДАРЕНКО, МІСЬКИЙ ГОЛОВА ЧЕРКАС:
Черкаси віддаються максимально, 24 години на добу, щоб наблизити нашу перемогу. Жителі Черкас патріоти і готові ділитися останнім. Дай бог, що б цього не довелося робити.
Далі виставка поїде до країн Європи. Війну дитячими очима покажуть іноземцям. Щоб укотре нагадати: нізащо в світі діти не повинні втрачати дім і боятися за своє життя.
ТЕТЯНА ДІДЕНКО, КООРДИНАТОРКА ГУМАНІТАРНОГО ЦЕНТРУ:
Я сьогодні почула «я хотів жити» – це те, що я б не хотіла чути в нашій Україні. Я хочу, щоб вся Україна жила, щоб дітки мали майбутнє. Щоб ви ніколи таких слів не говорили. Щоб життя – це була річ апріорна.
Читайте також: намальований черкащанкою літак став героєм музичного кліпу (ВІДЕО)