Черкащани взялися за лопати. Вони йдуть саджати картоплю. Зараз для цього найкращі умови. Проте з кожним роком усе більше людей думають над тим, аби збавити темпи та саджати картоплі менше. Кажуть: роботи біля неї з весни й до осені, а вигоди майже ніякої. Та й продається бульба потім за копійки. З городниками спілкувалася Юлія Доброскок.
Весна – пора роботи для городників. У розпалі сезон картоплесадіння. Черкащани активно починають трудитися для майбутнього врожаю. Погода сприяє.
Віталій Постригань, начальник Черкаського обласного гідрометеоцентру: «Саджати потрібно. Оптимальні терміни настали. На сьогодні ґрунт достатньо прогрітий. Його температура на глибині 10 сантиметрів 10-12 градусів тепла».
Хто вже посадив бульбу або зробить це найближчим часом, не прогадає, кажуть у гідрометеоцентрі. Картопля встигне прийнятися, адже в першій декаді травня фахівці прогнозують заморозки.
Віталій Постригань, начальник Черкаського обласного гідрометеоцентру: «Слід враховувати, що картопля боїться заморозків, її бадилля чорніє та гине навіть при температурі 2-3 градуси морозу».
У родині Ольги Ерастівни висадження картоплі – традиція. Щовесни до неї в Руську Поляну працювати приїздять діти й онуки.
Ольга Ерастівна, городниця: «Чоловіків нам треба, щоб плуга тягати…Ось так: картопелька до картопельки».
Повчає: кидати в лунку насіннєву картоплю слід красиву – з міцними паростками. Для наших чорноземів найбільше підходять сорти середньої групи: «Фантазія», «Слов’янка» чи «Оберіг». Із пізніх сортів – «Червона рута», «Джерело» або ж «Ювілейна». У цьому році, каже жінка, картоплі вони саджатимуть менше. Торік крохмалистою засадили 10 соток, цього року засадять лише 8. Не розраховують і на прибуток.
Ольга Ерастівна, городниця: «У минулому році був збиток. Затрати не окупилися».
Збиткує на картоплі і Іван Кучеренко. Саджає картоплю, каже, лише за звичкою – щоб не віддавати свої сотки на поталу бур’янам.
Іван Кучеренко, городник: «Ну, саджаю, щоб земля не гуляла».
Ще не посадив, а вже підраховує, у скільки йому обійшлося підготувати саму землю.
Іван Кучеренко, городник: «Машина гною – 900 гривень. Зорати – 150 гривень».
Через витрати, говорить чоловік, наступного року буде подумувати про зменшення площ картоплі. А ось пані Надія менше городини збере вже цієї осені. Вони з чоловіком вирішили цього сезону посадити лише 5 соток картоплі. Та й то, аби не пропала в погребі торішня.
Надія, городниця: «Картоплю немає, де подіти… Зараз же вона така дешева».
Біля бульб, говорить трудівниця, роботи на ціле літо: важкої, однак у підсумку невдячної. Та є і плюси. Своя картопелька виростає без хімікатів, екологічно чиста. Радіє: буде, чим сім’ю годувати.