Черкаські комунальники не бояться експериментувати з ремонтом автошляхів. Нове життя старим дорогам вони надають за інноваційними технологіями. Утім, реанімують поки що проїжджу частину лише біля зупинок. Незвичний спосіб ремонту по-черкаськи вже бачила Ольга Скорик.
Рано вранці на черкаських дорогах розстеляють сітки. Ні, рибалити тут ніхто не збирається. У такий спосіб комунальники хочуть побороти колійність та тріщини асфальтного покриття. Тож і сітку пускають у хід не звичайну, а геотекстильну. Її структура влаштована так, що проміжні квадрати добре плавляться, проте основні волокна не горять.
Борис Оніщенко, директор КП ЧЕЛУАШ: «Температура плавлення оцих ниточок до 100 градусів. Асфальт ми ложимо температурою 140-160 градусів. То оці розплавлюються, виникає щось типу клею і збігаються до оцих прожилок. Тобто старий асфальт приклеюється до нового асфальту. Потім перетворюється в метал. Ця сітка буде нести все навантаження».
До того ж – захищатиме автошляхи від ґрунтових вод. Геотекстиль укладають на зачищене та оброблене бітумом дорожнє покриття і закріплюють металевими скобами. Таке асфальтування не з дешевих. Чотириста двадцять квадратних метрів вітчизняного геотекстилю обійшлося місту у шістнадцять тисяч гривень.
Борис Оніщенко, директор КП ЧЕЛУАШ: «Використовуємо його з єдиною метою, щоб продовжити термін дії асфальтобетонного
покриття. – Настільки? – Говорять, що термін дії повинен збільшитися в половину, до 15-20 років. Це відбувається за рахунок того, що навантаження розподіляється рівномірно по всій площі».
За такими інноваційними технологіями комунальники вже реанімували частину дороги біля зупинок по Енгельса, Зеленій, Ватутіна та Героїв Сталінграда. Якщо експеримент вдасться, то в подальшому планують використовувати геотекстильний матеріал на перехрестях та інших, найбільш вразливих, ділянках дороги.