На Черкащині є власний «Ноїв ковчег». Форму біблійного судна має одинадцятиметровий храм. Будують його засуджені Черкаської виправної колонії № 62. На її території він і розташований. Уже сьомий рік в’язні день у день працюють над святинею. Причому роблять це безкоштовно. Наразі завершені лише зовнішні роботи. Черга – за оздобленням. Кореспондентка ВІККА-НОВИН Вікторія Курченко вже бачила унікальний храм. Репортаж – далі.
За високим муром і колючим дротом – одинадцятиметровий храм Благовіщеня Божої Матері. Незвичне місце для нього обрали самі священнослужителі. Кажуть: тут святиня вкрай необхідна. До всього вирішили її зробити ще й унікальною. Підказав як – архітектор Володимир Крив’якін. Так посеред колонії заходилися зводити «Ноїв ковчег».
Отець Олег, протоієрей УПЦ МП: «Церковь – это корабль спасения. То есть необходимо спасти души человеческие, которые здесь находятся. Потому что тело мы не спасем, оно умирает, а душа – бессмертная».
Будівництво храму ледь не зірвалося. Раніше на цьому місці була кузня. Коли почали рити котлован, згадує отець Олег, натрапили на величезні бетонні брили. Їх не подужала навіть важка техніка.
Отець Олег, протоієрей УПЦ МП: «Под этим храмом закопано 5 огромных бетонных глыб. Это как бы основание на камне. Церковь всегда основывается на камне – камне веры».
Роботи тривають уже сьомий рік поспіль. Зводять церкву в’язні. Причому безкоштовно. Матеріалами допомагають прихожани та благодійники.
Геннадій Ніколаєв, засуджений: «Стройка идет небольшими темпами, потому что все оно недешево и очень тяжело достается. Но, тем не менее, с Божьей помощью строится и продолжает строиться».
Геннадій – тутешній бригадир. Він біля храму день у день. Звітує: зовнішні роботи вже завершені. Тепер оздоблюють церкву зсередини. На все про все ще треба років зо три. За весь час до спільної справи долучилися вже з півтори сотні засуджених.
Геннадій Ніколаєв, засуджений: «Делаем для себя, строим для себя. Для тех людей, которые здесь находятся. Для того, чтоб приходили и каким-то образом приближались к истине и очищали свою душу».
Задоволена й адміністрація колонії. Олександр Шальонний каже: така трудотерапія для засуджених – неабияк корисна.
Олександр Шальонний, заступника начальника Черкаської виправної колонії № 62: «Це є одним із процесів забезпечення диференційно-виховного впливу на засудженого, що враховується в ступені виправлення кожного засудженого».
До пари цьому храму незабаром у колонії зводитимуть ще один. Правда, дерев’яний і на честь великомучениці Анастасії. Це свята, яка в четвертому столітті власним коштом викупляла засуджених із в’язниць.
