Якось ніколи не асоціював себе із такою "просунутою" назвою.
А воно, бач , тепер і я "блохер".
Прийшло повідомлення від організаторів з ІСТВ, що мене включили до "голосування на кращого блогера".
От спробуй мамі пояснити, чим ти займаєшся і про що думаєш весь час.
Письменник – це зрозуміло. Це книжки, афтограф –сесія, грошенята від видавців, пулітцерівська премія і портрет із рукою на високому чолі.
Журналіст –теж зрозуміло. Статті, репортажі, понти перед публікою, богемні тусовки, корисна ксива, грошенята за джинсові репортажі і бабло від політиків.
А блогер? Звучить як матюк.
І навіщо ти цим займаєшся, синку ? Хоч якусь "копіку"(копійку) платять ? Чи може пенсія хороша буде?
Ну як вам сказати, мамо….
Блогери – совість і розум нації. Бо, якщо тобі і твоїм ідеям не співчувають і не підтримують, то і читати тебе ніхто не буде.
І навпаки – якщо ти виразник ідей і настроїв народу, то читають тебе десятки і сотні тисяч.
А це показник набагато кращий ніж у телебачення. Бо там глядачеві впарюють чужі думки- хочеш чи не хочеш, а дивишся.
А у блогерів читач лайкає (вподобує) і стежить за тим, що йому дійсно важливо і цікаво.
І тут ніякі штучно накручені рейтинги не допоможуть.
Все просто – або ти людям цікавий і тебе читають, або ні. Краще звичайно "так".
Блогери – це всеукраїнський референдум із всіх питань "он лайн" в реальному часі.
Бо якщо я весь час криком кричу про українську мову, українське виховання, український патріотизм і український інформаційний простір, а мої волання підтримують в топі і поширюють десятки тисяч читачів, то певно що так думає народ.
І народ цікавить і йому болить те ж саме, що і мені.
А не ваші політичні пафосні вистави у вашій гівняній політичній пісочниці.
Перефразуючи відомого сатирика : "Поставте на одній сцені мене – блогера і українського політика, і побачимо кого більше будуть слухати!"
Чи маю я якусь "копіку" , мамо?
Маю. А як же!
Чесну. Ту, яка не ділиться на тридцять срібляників.
У нас, у блогерів , взагалі свої гроші. Особливі.
Бо на українських гривнях зображені саме українські "блогери" – Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Мазепа і Іван Франко.
