Нині у містах святкують чудове американське свято – Хелловін.
Як на мене, чудова нагода забути про буденні проблеми, зустрітися у невимушеній атмосфері гуртом із друзями або присвятити кілька годин на приготування до свята з власними дітками тощо.
Тут купа люду пише про сатанізм, неприродність і ґвалт джерельно-кришталевої християнсько-незайманої душеньки українця цим клятим "святом". Ще популярна експертна думка про американських бариг, які нарощують свою комерційно-культурну окупацію наших земель.
На мою думку, це трохи притягнуто за вуха. Не треба робити трагедію. Хай бавляться люди, аби тільки шкоди не робили.
До слова, американська окупація культурного простору – це не тільки Хелловін, це ще 14 лютого (День усіляких закоханих), День подяки (День визволення незайманих земель американських від п'ятої колони) і ще багато іншого.
Давайте кріпити наш власний культурний фронт, та за прикладом американських колег просувати його у Планетне поспільство. І буде Джорж у Індіані кусати калиту, маленький Джордан у Неваді робити ляльку-мотанку, а Беатріс із сусідками будуть вишивати класичну подніпровську мережку вечорами десь у Каліфорнії.