Не допомагайте батальйонам!
З морально-етичних міркувань я вирішив дати "задню" і не писати про те як:
1) наші "бідні, голодні" зажрані воїни буцають ногами волонтерські пиріжки;
2) наші "голодні, холодні" зажрані воїни відкривають мілітарні магазини вдома і продають волонтерську уніформу і тощо (дякую "Новій пошті");
3) наші Сонцедайні, Краснознамьонні командори гребуть лопатами гроші, користуючись наївністю волонтерів і слабодухістю особового складу.
4) наші батальйони вирізають метал, віджимають автомобілі (винятково ПРЕМІУМ-класу), вимагають викупи, "кришують" бізнес і іншими цікавими способами воюють;
5. наші "Херої", пробувши 3-10 днів в "ЗОНІ", приїжджають додому, купляють собі документи контужених учасників бойових дій і відкривають в обласних центрах Ялинки, розповідаючи на всіх каналах і в інтерв'ю газетярам як їм в око втрапило 10 залпів граду, про ГоряЩий ВРАЖЕСКІЙ танк, про те, як вони пухнуть з голоду (до речі, пухнуть так, що вже морди в двері не влазять).
6) наші вояки знають номер банківської карти для отримання коштів від волонтерів, але мало хто згадає номер Мами, Дружини чи Дівчини…
Список можна продовжувати до безкінечності…
P.S.: Я не можу підписуватись за всіх воїнів, які захищають нашу землю від московитських окупантів, але тут я коротко описав все те, що бачив на власні очі.
Зізнатись чесно: мені соромно перед тими, хто знімає останню сорочку або віддає половину пенсії волонтерам для того, щоб допомогти нам (Воїнам вАлаха і чаю Акбар) нічого не робити… Якось так.
Якщо комусь не вгодив, вибачте.