Сьогодні журналісти 5-го каналу попросили прокоментувати ситуацію з травмуванням третьокласника у Чорнобаївській школі. Оскільки версії різняться, від падіння з дитячої гірки до побиття однокласниками, то журналістів цікавило: чи можуть діти в такому віці брехати? Чи здатні до такої жорстокості і агресії? Чому?
Крім того, виявилося, що цькування цього хлопчика вже було давно. Тобто, шкільний булінг мав місце бути. Проблема, про яку зараз говорять на всіх рівнях, у всіх ЗМІ, мають говорити на всіх педрадах і батьківських зборах. Наскільки я пам’ятаю, навіть задіяні чотири міністерства (Міністерство освіти та науки разом з Мінсоцполітики, Мінкультури та Мінмолодьспорту), щоб створити план дій з протидії булінгу в навчальних закладах.
Ймовірність про те, що був тривалий час шкільний булінг, а потім дитина впала з гірки – дуже мала, але звичайно все може бути. Випадковості ніхто не відміняв.
Чи можуть брехати діти? – Так. Від страху, за ще більше покарання вдома. І одна, і інша сторона. Треба вивчати сім’ї цих дітей.
Чи можуть діти бути такими агресивними і жорстокими? – Так. В агресивному світі агресивні діти, як і дорослі. Тільки дорослі можуть контролювати свою агресію, а діти ні.
Як діють булери? Якщо вони раз цькують дитину, другий, третій і за це їм нічого немає, у них з’являється азарт, виділяється адреналін, відчуття влади і вседозволеності бере верх, вони пробують як далеко можна зайти, вони не відчувають меж.
Дітьми мають управляти дорослі. Спрямовувати, піклуватися, берегти, виховувати. Батьки, вчителі, класні керівники, директори шкіл… Діти самі не впораються з тим вантажем інформації, агресії і негативу, що є сьогодні.
Що сталося у Чорнобаївській школі насправді – покаже слідство.
А я дуже люблю один вираз: "Хочете миру у всьому світі – йдіть додому і любіть свою сім’ю".
Бережіть один одного і хай береже нас Бог!
