Це – друг "Скорик" Іван Косенко, націоналіст, боєць батальйону особливого призначення "Січ", активіст "Соколу" і черкаський свободівець. Нещодавно бачились із ним в Пісках, де він досить влучно б'є москалів, захищаючи Україну від російських окупантів.
Активний учасник Революції гідності, був у складі однієї зі свободівських сотень самооборони. Здобув фах стоматолога у Києві, тож допитувати полонених москалів зможе дуже вправно.
Ми познайомились із ним на сокільському вишкільному таборі в Мигалках у передреволюційному 2013 році, і цим знайомством я пишаюсь.
А на цій фотографії людина з "іншого світу" – його однокласниця Наталя Трояченко, що пиляє черкаський міський бюджет разом із регіоналами. Ця "гламурна штучка", вочевидь, має дуже добрі здібності (і я не про організаторські), бо не виконує роботи і не відповідає за це.
Готую депутатський запит у прокуратуру стосовно бездіяльності регіоналів Наумчука та Отрешка, які уклали договір з цією панянкою і не домоглися виконання робіт. Детальніше про їхні оборудки читайте ТУТ.
От такі вони, два світи. Але Скорик повернеться з фронту і має ходити по відремонтованій вулиці, по гарних Черкасах. А боротьба за гарні Черкаси, за які не соромно буде перед Скориком і тисячами його побратимів – це вже наш фронт. Війна кожного з нас. І ми мусимо її виграти. Через живих і вічно живих побратимів.