Відтепер ковбаси будуть виготовлятися за єдиним державним стандартом, а не за технічними умовами окремого виробника. Адже останні дозволяють виробникам використовувати дешеву сировину, змінювати рецептуру, застосовувати у виробництві ковбасної продукції замінники. Запровадження єдиних стандартів дозволить підвищити якість ковбас. Нові вимоги змусять виробника попрацювати не лише над технологією, оптимізацією витрат, але й над покращенням виробничих процесів. Як наслідок – споживач отримає якісну ковбасну продукцію, а також право вибору між дорогою ковбасою і дешевою.
Відразу по закінченню «радянського» дефіциту на прилавках з’явилися «Сервелат», «Московська», «Дрогобицька». Та чомусь відомі та улюблені усім сорти виявилися зовсім не такими, якими ми звикли смакувати. Адже ковбаси перестали виготовлятися за класичними рецептурами згідно з ГОСТами Радянського Союзу. До того ж, додалися проблеми в агропромисловому комплексі та дефіциту сировини. Як результат – кожен виробник пристосовувався до ситуації, як міг.
Тетяна Красноштан, начальник відділу держнагляду ДП «Черкасистандартметрологія»: «Ситуація, що склалася, змусила виробників виготовляти продукцію за ТУ, розробленими самими ж виробниками»
Змінювалась рецептура, з’являлися все нові та нові види ковбас. Сировина сумнівної якості почала надходити з Аргентини, Бразилії та Польщі. Тони цієї м’ясопродукції, митна вартість якої не перевищувала і 2 доларів, сміливо перетворювався на дороговартісну. До того ж, деякі виробники просто почали вводити покупців в оману.
Тетяна Красноштан, начальник відділу держнагляду ДП «Черкасистандартметрологія»: «Виготовляли продукцію, знижуючи її якість, але беручи при цьому традиційні назви ковбасних виробів, додаючи при цьому слова «люкс», «нова», «екстра».
А ось харчовими та смаковим добавками вже нікого не здивуєш – вони стали невід’ємною складовою улюбленої ковбаси. Відтак споживач не лише став позбавлений високоякісної продукції, але стрімко втратив довіру до виробника. Люди почали надавати перевагу звичайному м’ясу.
Та все ж, – каже продавчиня Світлана, – деякі ковбасні вироби і за ціною доступні, і якістю задовольняють.
Світлана, продавець: «Нормальні бувають ковбаси, окремі види. Я б не сказала, що всі: що нижча ціна, то гірші».
А неякісною може виявитися і дорога ковбаса.
Світлана, продавець: «Було і в дорогих ковбасах траплялися хрящі. Одна і та ж ковбаса може бути різної якості».
Проте для більшості споживачів ціна поки що залишається єдиним орієнтиром якості.
Змінити ситуацію на ринку ковбас всіляко намагався Держспоживстандарт. Проте розроблені органом законопроекти та стандарти для покращення якості продукції лишалися на папері. І лише в цьому році затвердження Єдиних державних стандартів на ковбасні вироби відродило надію змінити ситуацію на краще. Тепер виробництво ковбас традиційного асортименту має здійснюватись лише за вимогами Національних стандартів України. Нетрадиційні ж види ковбас будуть виготовлятися за вимогами технічних умов, приведених до тих же стандартів.
Василь Загородній, головний санітарний лікар Черкас: «На мою думку, взагалі правильно було б, якби ковбаса випускалася тільки по Держстандарту. Він передбачає, що там справді має бути м’ясо».
Крім того, новий закон зобов’язав територіальні центри перевірити раніше зареєстровані ТУ на ковбасні вироби. Тетяна Красноштан, начальник відділу держнагляду ДП «Черкасистандартметрологія»: «Територіальні центри повинні переглянути раніше зареєстровані ТУ на ковбасні вироби і привести у відповідність до вимог Національних державних стандартів в Україні».
Та все не так просто, як здається: новий документ дещо суперечить раніше вже ухваленим законам, за якими дію ТУ можна зупинити лише на прохання розробника або невідповідності ДСТУ. Останнє ж довести дуже складно. Адже для цього необхідно проводити моніторинг, грошей на який у Держспоживстандарту, на жаль, бракує. Тож покупцям доведеться ще певний час покладатися лише на власну інтуїцію.
