Три варіанти розвитку подій
Те, про що я говорив і писав на своєму блозі упродовж двох років, відбулось. Революція почалась.
Це я зрозумів у четвер близько сімнадцятої години. Якраз тоді я заглянув на сайт «Української правди» і прочитав центральну новину під назвою «Чорний четвер». У тексті йшлось про заяву Миколи Азарова щодо призупинення підготовки у справі підписання на Вільнюському саміті угоди Україна – ЄС.
Зразу почав телефонувати всім, кого знаю, і вітати із початком революції. Кращого приводу до всенародного виступу просто не знайти.
Народ на новий майдан у Києві почав збиратись у четвер пізно увечері. Починали із кількох десятків. У минулу неділю євромайдан зібрав до 200 тисяч вільних громадян вільної країни.
Зібрання назвали «Народним віче», яке висунуло кілька вимог владі. Уряд Азарова у відставку за державну зраду. Скликання позачергової сесії парламенту 27 листопада, і ухвалення ним євроінтеграційних законів та питання про помилування Юлії Тимошенко. Янукович має скасувати рішення уряду Азарова, поїхати до Вільнюса і підписати угоду про асоціацію із ЄС.
Яких подій очікувати у найближчий час, цікавить усіх. Я бачу три варіанти розвитку подій.
Перший, малоймовірний. Побачивши сотні тисяч людей на вулицях Києва і інших міст України, Віктор Янукович, трохи покочивряжеться і виконає вимоги євромайдану. Позачергова сесія відбудеться і ухвалить всі необхідні для підписання асоціації закони.
Так, скоріше за все, не станеться. Вчора Азаров у інтерв’ю на центральному ТБ назвав Помаранчеву революцію «технологією усунення законної влади» і пообіцяв, що цього влада більше не допустить. «Мі нє будєм граться!», – заявив Микола Азаров.
Влада буде кусатись і відбиватись. Наступний варіант. Позачергова сесія відбудеться, депутати ухвалять всі або деякі єврозакони, зобов’яже Віктора Януковича взяти участь у саміті і підписати угоду про асоціацію. Уряд Азарова чекає неминуча відставка. За будь яких умов. Щоб прикрити себе, Федорович легко зіллє «Янича» в унітаз.
З огляду на настрої влади і провладних депутатів, цей варіант теж не дуже ймовірний. Бо опозиція не має більшості, а для його втілення треба, щоб вимоги «Народного віча» підтримали не тільки всі депутати від опозиції, але й частина позафракційних депутатів та членів фракцій Компартії і Партії регіонів. Навряд чи це можливо.
Найбільш реальний третій варіант. Він же найжорсткіший.
Вимоги євромайдану владна верхівка відкине. На вулицях столиці і інших міст відбуватиметься жорстке протистояння громадян і влади. Провокатори намагатимуться спровокувати кровопролиття. Цьому сприятимуть і силовики: даішники блокуватимуть рух транспорту протестувальників, міліція – підступи до майдану, Кабміну, Адміністрації Президента, Верховної Ради. Позачергову сесію ВРУ провалять. Опозиція діятиме у межах Конституції – оголосить імпічмент Президенту за державну зраду і розпустить парламент. На саміті Україну представлятимуть опозиційні політики, уповноважені євромайданом, які і підпишуть угоду про асоціацію із ЄС. Влада перейде до тимчасового уряду на період, поки в країні відбудуться нові вибори Президента, до ВРУ і у місцеві ради всіх рівнів. В країні відбудеться повне перезавантаження. Існує велика вірогідність того, що чимало із відставлених владців, упійманих на корупції, «пропишуться на нарах».
Ймовірні і спроби Росії дестабілізувати ситуацію в країні. Наприклад, РФ може спробувати ввести свої війська в Україну, що спричинить серйозний міжнародний конфлікт із втручанням ООН, «блакитних шоломів» і НАТО.
