Поважний вік і набутий досвід не оберігають людину від необачних вчинків. Занурені у власний світ, здебільшого малозабезпечені, хворі, самотні. Пенсіонери – найбільш проблемний прошарок населення країни. В Черкасах проживає майже 86 тисяч людей, які перебувають на заслуженому відпочинку, у області їх – 428 тисяч. Життєві історії пенсіонерів, їхні помилки і перемоги, проблеми, унікальні захоплення і справжні таланти стануть об’єктом уваги журналістів ВІККА-НОВИН у новому циклі сюжетів «Золотий вік». Перша історія розповість про пенсіонерку, яка виборює право на власне житло.
Вже вісім місяців вісімдесятирічна Марія Іванівна мешкає у родичів. Власне житло старенька відписала сусідці за договором довічного утримання.
Марія Михайлова, пенсіонерка: «Я не представляла, что это за договор такой» «Почему нотариус ничего мне не объяснила, что за договор».
Рідні Марії Іванівні переконують: до підписання документів пенсіонерку схилили хитрощами.
Лідія Іванівна, родичка: «Вона на другий день зрозуміла, що вони її підпоїли, чи нагодували, не знаю, що зробили, щоб вона пішла до нотаріуса».
Утім, написане пером – не вирубаєш і сокирою. Десяток судових засідань укладеного договору не скасували.
Володимир Брунь, адвокат Марії Михайлової: «Сторона, яка вступила у цю оборудку, не з являється в суд, бо знає, що буде викрита».
Протягом законодавчого вирішення проблеми з Марією Іванівною сталася підозріла пригода.
Лідія Іванівна, родичка: «Еще не прошло 6 заседаний суда, как Марию побили».
Захисник Марії Іванівни переконаний: має справу з типовою квартирною аферою.
Володимир Брунь, адвокат Марії Михайлової: «Квартирні аферисти підшукують одиноких стареньких, у яких вже знижений інтелект і схиляють підписувати такі документи».
Пенсіонерка добровільно підписала документи про довічне утримання за право унаслідування житла з онукою сусідки.
Марія Михайлова, пенсіонерка: «Ко мне она прицепилась и начала уговаривать, убаюкивать».
Дівчини-опікуна, запевняє старенька, вона ніколи не бачила.
Марія Михайлова, пенсіонерка: «Я ей позвонила и говорю: забирай меня, раз ты опекун, а она на меня матом таким, как только в Черкассах умеют ругаться».
А ось її бабусю Марія Іванівна знала давно. Сімдесятирічна працююча пенсіонерка завжди цікавилася справами Марії Іванівни, частенько до неї заходила, розпитувала про самопочуття, пригощала, возила до себе на дачу. Згодом запропонувала старенькій домовленість. Утім, дружба закінчилася формальністю: коли жінка дізналася, що Марія Іванівна хоче розірвати угоду з її онукою, колишня помічниця не поступилася і стала на шлях боротьби за житло. В телефонному режимі відповідачка заявила: вона три роки добросовісно доглядала за бабцею, тож зацікавлена у тому, аби домовленість діяла. Утім, сусіди відгукуються про добросовісну помічницю, як про шахрайку.
Клавдія Степанівна. сусідка Михайлової: «Щоб у неї були подруги, то ні Це ось ця… її охмурила. – А чому ви кажете охмурила?- Бо вона така у цієї жінки не перша».
Поки триває судова тяганина, старенька боїться залишатися у своєму помешканні. У добрі наміри тепер уже колишньої подруги вона не вірить. Натомість захисник Марії Михайлової вірить у те, що справу буде вирішено на користь старенької.
Володимир Брунь, адвокат Марії Михайлової: «Позитивне вирішення ситуації буде однозначно, бо класичні афери квартирні викриваються легко».
Сьогодні занедбана однокімнатна квартира пенсіонерки в районі «Д» – під арештом. Адвокат Марії Михайлової говорить: це убезпечує від того, аби житло продали до рішення сУду. Наступне слухання справи заплановане на 2 березня, утім чи буде воно останнім, фахівець прогнозувати не береться.
