Нове життя у подарунок. 50-річний Олександр Карпенко завдяки спорту став на ноги. У цьому йому допоміг Чемпіон України з веслування на байдарках Анатолій Калініченко. Олександр Карпенко більшу частину свого життя пропрацював мічманом на атомній підводній флотилії на Камчатці. Рідні не хотіли, аби він служив на підводному човні стратегічного призначення. Мовляв, там смертність висока. Однак, Олександр вижив на Камчатці та ледве не загинув у Черкасах. Історія сильного духом. Далі Наталя Кириленко.
Це сьогодні Олександр Карпенко спокійно розповідає про трагедію. Десять років тому він взагалі не знав, чи виживе.
Олександр Карпенко, «сильний духом черкасець»: «Я возле «Дружбы народов переходил дорогу, потом свидетели говорят, что из-за поворота выскочила машина и сбила меня. Я лежал три дня в реанимации, потом год в коме».
За цей час Олександр Карпенко втратив не лише здоров’я, а й сенс життя та дружину. Натомість отримав новий статус – пожиттєвого інваліда. В Інституті нейрохірургії імені академіка Ромоданова чоловіку відновили лише пам’ять. А от з можливістю рухатися нічого не змогли вдіяти. Діагноз залишився невтішним.
Олександр Карпенко, «сильний духом черкасець»: «Доктор медицинских наук смотрит на снимок головного мозга и говорит: «Как вы выжили, у вас очень поврежден головной мозг». А я говорю: «Я все соображаю». А она: «Повреждена двигательная часть головного мозга, которая управляет координацией движений».
Після цього на чоловіка чекали роки поневірянь. Та надію на друге життя подарував спорт.
Олександр Карпенко, «сильний духом черкасець»: «Сын говорит: сколько ты будешь лежать и он понес меня в спортзал. Там тренер Калиниченко Анатолий Николаевич посмотрел и говорит: «Ну как я могу взять это туловище, ко мне молодые и здоровые ходят. Ну, если институт Ромоданова дал такой приговор, то я попробую поставить его на ноги».
До цього черкаський чемпіон України з веслування на байдарках Анатолій Калініченко тренував лише молодих та здорових.
Анатолій Калініченко, спортивний інструктор: «Було тяжко дивитися і страшно брати його до себе, він був дуже блідий».
Анатолій Калініченко, інструктор в тренажерному залі: «Ми з ним спочатку займалися в борцівському залі на матах, він міг тільки лежати, піднімали руки, піднімали ноги, допомагали піднімати йому прес. Потім потихеньку я його перевів у цей зал, тут ми почали з аеробних тренажерів – це велосипед або арбітрек. Так ми почали запускати серце, ганяти кров, яка б давала кислород мозку».
З Олександром Карпенком тренер займається півроку. Великого навантаження на ноги, які найбільше постраждали під час аварії, поки що не дає. Працюють в тренажерці через день по дві години. Результат – Олександр вже вижимає 80-ти кілограмову штангу.
Анатолій Калініченко, інструктор в тренажерному залі: «Складно працювати і з здоровими, і з хворими, але в цій ситуації часу необхідно приділяти більше і більше дивитися на його самопочуття і більше відчувати його».
Допомогти Олександру тренер Анатолій Калініченко взявся абсолютно безкоштовно. Він просто прагне подарувати чоловіку нове життя.
Олександр Карпенко, «сильний духом черкасець»: «Благодаря тренажерному залу и Калиниченко Анатолию Николаевичу я увидел смысл жизни, у меня раньше было существование, а не жизнь. Благодаря Анатолию Николаевичу я готов поставить ему памятник при жизни.
