Масштабні реконструкції, скандали та примхи природи. Літо-2011 для Черкас було по-справжньому гарячим. Влада міська та обласна заходилися змінювати обличчя Черкас. Поверненням із небуття Річкового порту містяни тішаться донині. А от реконструкція головних площ Черкас стала яблуком розбрату. Стільки ж галасу наробив і почин влади очистити міське узбережжя від забудови. Упродовж всього літа тримала в напрузі комунальників та аграріїв небесна канцелярія. Вона пекла та заливала дощем. Люди рахували збитки. Головні події літа, що минає, пригадала Вікторія Курченко. Далі – спеціальний репортаж.
Літні Черкаси – це суцільні паркани. За ними літо зустрічали Палац одружень і Річковий порт. Коли їх востаннє ремонтували – ніхто вже й не пригадає. Навіть із оцінюванням масштабів руїн міські та обласні владці неабияк промахнулися. Оновлені порт і палац, як ті обіцяли, мали стати подарунком черкасцям до Дня Незалежності. Ремонт триває й досі.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Коли розібрали цей дах, подивились усі конструкції – так там жах, аварійна ситуація. Треба все по-новому робити».
Та гаряче в Черкасах стало через інші два паркани. Спершу загородили Європлощу. Під ніж пустили тутешню багаторічну липову алею. Містяни зчинили галас. Власники «Будинку торгівлі» в унісон із чиновниками виправдовувалися. Мовляв, дерева рубати не хотіли, та розгледіли під ними газову трубу.
Микола Мирза, співвласник Будинку торгівлі: «От можете собі уявити, відкривається площа: дерева посаджені, трава зелена, квіти червоні, рожеві».
Дерев містяни так і не побачили. Замість знищеної алеї, «виросли» ліхтарі в ряд. Нова Європлоща – це паркінг, а довкола нього лавочки. Реконструкція ще однієї площі остаточно розсварила владу та опозицію.
Любов Майборода, депутат Черкаської обласної ради: «На сьогодні слід вжити заходів із демонтажу огорожі, яка встановлена на цій площі, та припинення робіт, а також притягнення до відповідальності осіб, які рейдерськи захопили майно міста Черкаси».
Тим часом на площі спокійно працювали ремонтники. Згодом Соборну депутати міськради вже офіційно віддали області.
А поки в середмісті Черкас будували, на околиці, навпаки, руйнували. Влада заходилася визволяти дніпровський берег від забудови. Почала з кафе-бару «Робінзон».
Микола Клименко, начальник Державної екологічної інспекції в Черкаській області: «І з «Бочкою» судимося, і з «Агро-каскад», і з «Ремпобутсервіс». Сьогодні подали й на «Царське село». Це стосується і «Селени» теж. Усі будівлі, які розташовані в прибережно-захисній смузі, будуть прибрані».
Колотнеча тривала майже весь липень. Працівники «Робінзона» під колеса важкої техніки кидалися, самоспаленням погрожували, марно ходили до губернатора, щоб той їх почув.
Світлана Кириченко, працівниця бару: «Ми лишилися сьогодні без роботи. Назавжди».
Та без роботи вони не лишилися. «Робінзон» працює й досі. Владці та бізнесмени за місце під сонцем вже внадцяте судяться.
Та справжня істерія влітку-2011-го зчинилася довкола їжі.
Ольга, жителька м. Черкаси: «Дуже боїмося іноземних овочів».
Черкасці почали боятися городини через паніку в Європі. Її тероризувала кишкова паличка. Місцеві санепідеміологи підлили масла у вогонь. Мовляв, підстави хвилюватися таки є. Кишкова інфекція в Україні ніколи й не дрімала. Та для черкасців, на щастя, все минулося. Натомість перед примхами природи Черкаси виявилися безсилими.
Калюжі метрової глибини, автівки-потопельники, паралізований рух громадського транспорту, перебої з енергопостачанням та десятки затоплених будинків. Наприкінці червня Черкаси перетворилися на Венецію.
Алла, мешканка будинку: «Ми відрами черпали воду з даху».
Володимир, мешканець будинку: «По щиколотку вода була. Люди приходили та вичерпували воду прямо у вікно».
Олексій, водій: «Каждый год одно и то же».
Негода ледь не лишила півміста без води. На головному колекторі трапилася масштабна аварія. Потім ще одна. Комунальники ледь встигали перелазити з однієї ями в іншу. А тим часом аграрії з острахом чекали жнив. Аномальна спека на початку літа та рекордні дощі всередині – убивча суміш для урожаю. Та усе ж Черкащина, за підсумками жнивної кампанії, опинилася у трійці лідерів серед областей України. А поки на полях тривав двобій за урожай, у місті – із…. комарами. Їх наплодилася тьма-тьмуща через ті ж таки примхи природи.
Григорій, рибалка: «Біля очерету ввечері їх багатюще, як на човні, то комарі кусають постійно».
Не тільки через комарів, усе літо непереливки було черкаським тролейбусникам. Його вони просиділи на голодній пайці.
Микола Спашиба, електрозварювальник: «Як далі виживати… Комуналка не сплачена, дітям ось у школу йти, а в мене дитина йде в 10 клас, а зібрати, знаєте, зараз дуже дорого».
Тільки нещодавно працівники «Черкасиелектротрансу» отримали зарплату за травень. Держава винна підприємству вже 40 мільйонів гривень за перевезення пільговиків. Тому осінь у Черкасах обіцяє бути не менш гарячою, ніж літо.
Наталія Тарасенко, голова профкому КП «Черкасиелектротранс»: «Люди не хочуть страйкувати, але в них немає виходу. Влада не чує наших людей доти, доки вони не зупиняються».
Вікторія Курченко, кореспондент: «Міська влада в той же час святкує свою найбільшу перемогу літа. Місто з другої спроби таки отримало дозвіл від уряду на випуск муніципальних облігацій. Найближчим часом у Черкасах має розпочатися боротьба з бездоріжжям. Але це вже будуть головні події осені».
