Машина часу. Ще 20-30 років тому до 1 травня готувалися ретельніше, аніж до Нового року. Тисячі черкащан у цей день виходили на вулиці міста, аби взяли участь у традиційних заходах, присвячених Міжнародному дню солідарності трудящих. Учасники першотравневої ходи урочисто крокували головною вулицею міста. Над процесією майоріли червоні стяги та височіли портрети вождів. Невід’ємними атрибутами свята були також тематичні транспаранти, кульки та гілочки квітучої абрикоси. Більше про радянські традиції Першотравня – в сюжеті далі.
Першого травня, пригадує Наталя, родина завжди прокидалася раненько. Мама прасувала татову сорочку та заплітала маленькій Наталочці дві коси, аби потім прикрасити їх традиційними бантами. З 9 ранку центральна вулиця Черкас ставала пішохідною. Колони мітингувальників прямували до центру. Усе, як завжди: червоні прапори компартії, транспаранти, портрети Володимира Леніна, звуки оркестру та першотравневі гасла з грамофону.
Наталя Некрасова, учасник парадів: «Одягали найкраще, збиралися разом із сусідами, надували кульки, вдягали банти. Обов’язковим атрибутом першотравневих парадів були штучні квіти. Я пам’ятаю, їх робили з папіросного паперу».
Першотравень для Наталі був «смачним» святом.
Наталя Некрасова, учасник парадів: «Найбільшою насолодою для дітей на першотравневих демонстраціях було те, що на параді всі заклади громадського харчування виставляли різну смакоту, а магазини в той час не тішили містян широким асортиментом. Якраз там можна було покуштувати і найсмачніші тістечка, і найсмачнішу ковбасу, і шашлики за доступними цінами. Батьки купували цю смакоту дітям».
