До Дня Незалежності кілька черкаських вулиць можуть отримати нові назви. На карті Черкас може з’явитися вулиця Свято-Макаріївська, Свято-Троїцька, вулиці Чорновола та Гуржіївська. Відповідно замість Леніна, Кірова, Енгельса та Рози Люксембург. Це в тому разі, якщо на сесії міськради депутати таки ухвалять відповідне рішення. Посприяти цьому викликалися депутати Любов Майборода та Юрій Громовський. Вони написали міському голові відкритого листа. Утім, у ньому самим перейменуванням вулиць ініціатори не обмежились. Про що ще написали – розкаже Юлія Доброскок.
Писати відкритого листа міському голові зібралися політики, науковці та представники громадських організацій. У своєму зверненні до мера активісти просять перейменувати 4 черкаські вулиці – Леніна, Кірова, Енгельса та Рози Люксембург. Затим вирішують підсумувати «двадцятирічку» Незалежності. Історики говорять: за цей час між суспільством і владою утворилося провалля. Дісталося від промовців і так званій еліті.
Віталій Масненко, доктор історичних. наук, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Влада спостерігає за суспільством із вікон броньованих мерседесів. Зараз є ще один напрямок – активно будують майданчики для гелікоптерів., а потім будуть спостерігати тільки зверху за тим, що відбувається в суспільстві».
Через усе це, кажуть науковці, рівень довіри людей до влади падає. За всю історію Незалежності піку вона досягала лише двічі. У 91 (з проголошенням Незалежності) та у кінці 2004-го (під час Помаранчевої революції). Тоді рівень довіри сягнув 75%. Від політики нинішньої влади, кажуть, віє радянщиною. Це стосується майже всіх галузей. Освіта – яскравий тому приклад.
Юрій Присяжнюк, доктор історичних наук, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Ті образи освіти, освітнього простору, які сформувалися за часів кріпацтва, капіталізму, соціалізму, мало в чому змінились».
Володимир Шпак, професор, завідувач кафедри філософії, ЧДТУ: «Ми отримали наказ міністра на наступний рік. За ним, скорочується на 42% державних замовлень для підготовки «спеціалістів». А де люди візьмуть гроші для навчання?».
Разом із тим, на молодь науковці мають надію. Її вони називають рушійною силою.
Юрій Присяжнюк, доктор історичних наук, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Коли йдеш в студентську аудиторію, відчуваєш більше оптимізму, ніж деінде. Вони знають собі ціну, на відміну від старшого покоління».
Натомість меру присутні порадили дотримуватися принципів місцевого самоврядування. А ще – з повагою ставитись до позиції всіх представників депкорпусу. А будь-які рішення ухвалювати лише після відкритого обговорення. Свої побажання ініціатори зібрання і розмістили в листі до Сергія Одарича. Тепер чекають на його реакцію.
