Група українських регіональних журналістів, серед них і редактор ТРК "ВІККА", в межах проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа" нещодавно відвідала Естонію. Серед ключових закладів, які пощастило побачити українській делегації, – Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS). Його місія полягає у розвитку стратегічного мислення трансатлантичного співтовариства у відповідь на виклики безпеки в Північних і Балтійських країнах: від військової агресії та кібератак, до загроз соціального характеру та енергетичної безпеки. Детальніше про підхід естонців до питання безпеки – читайте у матеріалі.
Журналістам пощастило зустрітися із Дмитром Тепериком, головним виконавчим директором ICDS. Дмитро керує міжнародними дослідницькими проектами в області інформаційної та психологічної стійкості, а також досліджує сприйнятливість суспільства до ворожих ідеологій, шкідливого впливу та токсичної пропаганди з точки зору державної оборони та безпеки. Його інтереси стосуються країн Балтії, України та інших держав Східної Європи.
"Нам цікаво працювати з Україною, цікаво разом робити спільні проекти. Нині діє програма до 2020 року в Маріуполі, Сєвєродонецьку, Херсоні, Миколаївській області, – зазначає Дмитро. – Цей проект передбачає подачу інформації з аналізом та обговоренням. Навчаємо українців, хто зацікавлений критично мислити, аналізувати, шукати нестандартні рішення проблем безпеки".
Міжнародний центр оборони та безпеки має досвід співпраці зі східними областями України, зокрема Харківською, Луганською та Донецькою.
"Ми працюємо не проти Росії, а тому, що нам цікаво щось робити разом з українцями, – продовжує Дмитро. – Українське суспільство – ієрархічне, тому процес, що стосується теми безпеки, затягнувся. Основна причина слабкої безпеки – низький рівень довіри між різними групами населення: соціальними верствами, органами влади, поліцією, СБУ. Згідно нашої програми маємо три напрямки роботи в Україні: кібербезпека, інформаційна та комунікативна безпека. На основі доступної інформації, що поширюється в суспільстві, ми робимо висновки. Наше головне завдання – бути корисними при прийнятті рішень державними службами. Займаємося дослідженнями та оприлюдненням результатів".
Свою ж безпеку естонці створювали з нуля.
"Викоріняли побутову корупцію (в школах, медичних закладах). Ще маємо корупцію у великому бізнесі. На цю тему естонські журналісти проводять багато розслідувань. Маємо прозоре електронне врядування. Хоча, це не означає, що у нас немає проблем з безпекою. Зараз спостерігаємо пропагандистські настрої у соцмережах, зокрема в "Фейсбуці", – веде далі Теперик. – Ми помітили, що молоде покоління починає ностальгувати за тим, чого не бачили, – за Радянським Союзом. Це йде із соціальних мереж, можливо, і батьки несвідомо передають міфи. Тому я б в Україні приділив значну увагу молоді. Наша протидія: не блокувати інформацію в соціальних мережах, а створювати свій контент. Потрібно бути не антиросійськими, а щиро проестонськими. І завжди пам’ятати: якщо тебе ніхто не знає і не бачить, то коли пропадеш, ніхто не помітить. Естонія прагне бути помітною. Свого часу Євросоюз дуже допомагав країні, тепер естонці хочуть бути корисними Євросоюзу".
Матеріали публікуються в межах проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа". Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
Як повідомляв сайт vikka.ua, Черкаси йдуть до європейських стандартів якості повітря.