В Умані в результаті ведення робіт з реконструкції центральної площі утворилося провалля, що сягає кількох метрів глибини. Про це повідомляє "Громадське. Умань".
Як відомо, такі провалля в місті з’являються досить часто, адже все місто розташоване на розгалуженій системі підземних ходів, які часом нагадують про славетну історію старого міста глибокими ямами.
Жителі Умані Владислав Блажчук та Андрій Іванович проінспектували новоутворений тунель і поділилися фотозвітом у Facebook. Як розповідають самі очевидці, не зважаючи на постійне навантаження, викладене з каменю підземелля має цілком задовільний стан, а глиняні викопані розгалуження мають обвали, але при бажанні їх можна відновити, адже основна частина цілком безпечна і може прослужити вічність.
"Умань, центр міста, колишня площа. Засиплять сміттям, як завжди, чи, можливо, все-таки почнуть досліджувати та зроблять щось на кшталт музею?!" – ділиться своїми враженнями Андрій.
"Разом з приходом весни кожного року в нас в місті з`являються провалля які відкривають все нові підземні ходи, залишки цілої мережі що будувалась не один десяток років, і в різні часи розбудовувалась та знаходиться під усім старим містом. І замість того щоб хоча спробувати їх відновити у всі часи ці ходи засипають сміттям заливають глиною та всіляко руйнують. Цього разу провалля виникло в центрі міста, сам хід не надто старий (надписи на стінах свідчать про 1916 та 1927, другий написаний чорнилом по глині) Частина ходу викладена цеглою яка є в дуже доброму стані сам хід добре зберігся . Але скоріше за все його спіткає та ж доля що й інші подібні ходи. Хоча подібні пам`ятки могли б суттєво допогти туристичній складовій міста, та мало кого це цікавить", – додає до фотозвіту Владислав.
Уманські катакомби ховаються під землею близько чотирьох століть. Достеменно дізнатися, хто і навіщо їх викопав, нині неможливо. За однією з версій, цими ходами у XVII столітті до козацької фортеці доправляли провіант і воду. Ними ж у 1677 році до неї потрапили турки. У 1768-му найкривавішу розправу тут влаштували гайдамаки, так само з’явившись у місті буквально з-під землі. Відтоді печери називають гонтівськими.
Нерідко обвали відкривають цікаві знахідки. Як запевняють дослідники, Черкащина — чи не найбільше помережана підземними комунікаціями минулого. До певної міри конкуренцію їй можуть скласти Галичина або Одещина, але там підземелля локальні. А тут таке враження, ніби на мінусових поверхах розташована ще одна Черкащина. Приміром, мережа підземель розгалужена під Каневом, Холодним Яром, Жашковом, Смілою і, напевне, найбільше — під Уманню. Останніми роками підземні ходи знайдено під Монастирищем, Тальним та Катеринополем.
Як повідомляв сайт vikka.ua, на Черкащині сапери знищили десятикілограмову авіабомбу.
