У 2017 році обласні кардіохірурги прооперували 227 пацієнтів із важкими серцевими недугами, багато з яких раніше не діагностувались. Ескулапи беруться навіть за такі серйозні оперативні втручання, які раніше були можливі тільки в стінах столичного Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова. Чим живе, які сучасні технології використовує та чого сьогодні потребує кардіохірургічне відділення Черкаського обласного кардіологічного центру, дізнавався кореспондент vikka.ua.
Серед оперативних втручань, які успішно проводять хірурги кардіоцентру – аортокоронарне шунтування, протезування і пластика серцевих клапанів, пластики аневризмів лівого шлуночка, видалення пухлин серця, втручання при вроджених вадах у дорослих, хірургічне лікування гіпертрофічних кардіоміопатій, операції при патології аорти.
"Своєчасне звернення до медиків та рання діагностика значно полегшують процес лікування, – впевнений лікар кардіоцентру, головний позаштатний кардіохірург УОЗ Черкаської ОДА Олег Журба. – Коронарна ангіографія – одна з таких сучасних методик, які допомагають на початковій стадії виявити загрозу інфаркту міокарда. Нині цим методом користується і наш медичний заклад. Завдяки ньому можна побачити стан коронарної системи, виявити атеросклеротичні бляшки на стінках артерій, які й стають причиною інфарктів. За кордоном один задокументований серцевий напад уже є показанням для проведення коронарографії".
В минулому році кількість операцій у Черкаському обласному кардіологічному центрі збільшилась на 57% в порівнянні із 2016 роком, але це не забезпечує потребу населення нашої області. У 2018-му виконано вже 108 операцій на відкритому серці.
"Будемо намагатися збільшувати кількість операцій на відкритому серці, адже приблизна річна кількість втручань на населення Черкаської області повинна сягати не менше 1000 хірургічних втручань", – каже лікар.
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – одна з найбільш розповсюджених серцево-судинних захворювань та найбільш частих причин смертності серед населення. Тому на боротьбу з нею фахівці кардіоцентру направляють всі можливі ресурси і намагаються впроваджувати найновіші методики. Так, торік було виконано 145 операцій у пацієнтів з ішемічною хворобою, 97% з яких – на працюючому серці. Показник летальності – всього 0,7%, а це відповідає рівню найкращих європейських клінік.
"За даними Асоціації серцево-судинних хірургів України, Черкаський обласний кардіологічний центр посів четверте місце в країні у рейтингу хірургічного лікування ішемічної хвороби за кількістю виконаних оперативних втручань, – ділиться досягненнями закладу Олег Журба, – А з минулого року почали виконувати нові операції артеріальної реваскуляризації при ІХС".
До кожної окремої проблеми тут підходять індивідуально. Якщо ситуація складна, збирається "heart-team", до якої входять до 5-7 різних фахівців, серед них – інтервенційний кардіолог, кардіолог, хірург, анестезіолог, аби знайти правильну тактику лікування та визначити терміни для оперативного втручання. В усіх питаннях орієнтуються на рекомендації Європейської асоціації кардіохірургів та досвід закордонних колег.
Серед інших інновацій – трансстравохідне ЕХО, яке дозволяє контролювати стан серця, його скоротливу здатність вже під час операції; апарат балонної контрапульсації для покращення стану пацієнта з проблемами скорочення серця; флоуметр для вимірювання швидкості кровотоку по коронарних шунтах. За допомогою останнього можна контролювати якість накладених коронарних шунтів. Флуометрію під час аортокоронарного шунтування рутинно використовують всього 3 кардіологічних центри в Україні, серед них – і черкаський.
Віднедавна наші кардіохірурги ведуть боротьбу із гіпертрофічною кардіоміопатією; на сьогодні вже прооперовано двох хворих з цією недугою. Черкаський кардіоцентр став першим регіональним центром в Україні, в якому прооперовано таку патологію.
"Головна підступність і складність цієї хвороби в тому, що її дуже рідко діагностують в нашій країні, – говорить Олег Олександрович. – Адже пацієнт не відчуває болю, в нього немає серцевих нападів, іноді може турбувати легка задишка і аритмія, на які він не звертає увагу. Але кількість хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію в Україні катастрофічно велика, хоч і чуємо ми про неї здебільшого тільки тоді, коли, наприклад, дитина помирає на уроці фізкультури чи футболіст на полі під час гри. Хвороба має спадковий характер, тому тим, у кого її виявили, необхідно обстежувати і родичів".
Лікар наголошує на необхідності медичних профоглядів для всіх, аби мати змогу визначити порушення серцевого ритму на ранніх стадіях. Нині ж цьому питанню не приділяють належної уваги, хоча досвід прогресивних країн показує, що державні програми по запровадженню обов’язкових профілактичних оглядів допомагають виявляти патологію якомога раніше.
Наразі у відділенні працює 3 кардіохірурги, два з них – з досвідом роботи у НІССХ ім. М. Амосова. В країні спостерігається нестача лікарів саме у сфері кардіохірургії. Так, за даними Асоціації серцево-судинних хірургів, в Україні зареєстровано всього 195 фахівців, практикує в операційних – лише третина з них. Кадрова проблема є однією з найнагальніших.
"Звичайно, нам ще багато чого бракує. В першу чергу, це стосується технічного оснащення, – ділиться Олег Олександрович, – Адже в наших планах вийти на показник 300-400 операцій на рік, аби подарувати шанс на здорове життя ще більшій кількості тих черкащан, які цього потребують".
Як повідомляв сайт vikka.ua, 17-річний черкащанин, який бореться з тяжкою хворобою, просить подарувати йому випускний вечір.
