Комунальники без зупину латають черкаську каналізацію. Бо та мало не повсюди тріщить по швах. Збудовані ще в шістдесятих-сімдесятих, колектори вже відпрацювали своє. Корозія попросту роз’їдає їх зсередини. Та водоканалівці лагодять тільки найаварійніші ділянки. На більше бракує коштів, розповідає Вікторія Курченко.
Чигиринська в перекопах. Комунальники тут осіли ще взимку. Вулицею проходить головний колектор Черкас. Майже щороку на ньому трапляються по кілька серйозних аварій. Ремонт же складний. Бо ґрунтові води тут близько до поверхні.
Григорій Руденко, головний інженер КП «Черкасиводоканал»: «Там більше двох кілометрів, а ми тільки відремонтували 300 м. Тому є там, що ремонтувати. Шукаємо кошти, проект робимо. Там 150 тис. один проект коштує».
Місто коштами на ремонт мереж не пособляє. «Водоканал» же нині у скруті через надто збиткові тарифи. А газова корозія без зупину трусить комунальний гаманець.
Це водоканалівці пораються вже біля іншого колектора. Він приймає нечистоти із приватного сектора та промзони, що за залізничним переїздом.
Валерій Миколенко, майстер цеху ВіВ КП «Черкасиводоканал»: «Ми проклали новий. Сьогодні зробили врізку та пустили стоки по другій лінії, по новій. Поспішаємо завершити, поки не стали, поки зовсім не закупорився колектор».
Поки латали кількасот метрів тут, це й же колектор затріщав по швах ще в кількох місцях.
Валерій Миколенко, майстер цеху ВіВ КП «Черкасиводоканал»: «Ось тріщина, ось пішов ґрунт уже. Ось провалився повністю, гарно видно».
І так провалитися може будь-де, кажуть комунальники. Бо протяжність міської каналізації аж 260 км! І їй уже пішов п’ятий десяток.
