Хранителів часу зібрали в музеї. У Черкасах діє виставка старих годинників. До новорічних свят працівники обласного краєзнавчого музею відкрили експозицію з сотні раритетів. Серед них – настінні та наручні годинники, листівки та календарі з зображеними на них часомірами, новорічні іграшки. Прикметно, що всі вони перекочували до музейних полиць із помешкань і комірчин жителів міста. Експонати бачила Ірина Гришко.
Тамара Кургіна-Коваленко, жителька м. Черкаси: «Коли я гарно поводилася або робила добрі справи, мені дозволяли його заводити. Це було для мене свято, і я вирішила це свято передати музею».
Це – колись така популярна радянська «Весна». Жінка розповідає: годинник дуже любив її дідусь. Навіть коли родина переїжджала, громіздкий атрибут слідував за нею. На виставці «Дарунок як свято» близько сотні раритетів, пов’язаних із відліком часу.
Вікторія Литовка, завідувачка відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Будь-яке свято (чи то календарне, чи то сімейне) приходить тоді, коли годинник і календар визначають прихід саме цього свята».
Тут і добре відомі старшому поколінню «кукушки», настінні гирьові годинники, а також листівки та конверти із їхніми зображеннями.
Вікторія Литовка, завідувачка відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Найстарішим годинником, який ми представляємо, є годинник-новорічна іграшка. Це десь 30-ті роки минулого століття. Скляна іграшка саме фіксує час приходу свят – без п’яти хвилин північ».
Особливо цінний і цікавий експонат – куранти. Вони потрапили сюди з музею тролейбусного парку.
Анатолій Герасименко, колишній директор КП «Черкасиелектротранс»: «Це, як його у народі називають, маточний годинник, за яким звіряли час в офісних або периферійних, на той час казали кабінетних, вуличних».
В обласному краєзнавчому музеї виставки із залученням жителів організовують десять років поспіль. Щодня експозиція годинників поповнюється новими експонатами. Працівники кажуть: черкасці не шкодують сімейних раритетів для майбутніх поколінь.