Реквієм по оркестру. Міська влада урізала фінансування муніципальним музикантам майже всемеро. Артисти бояться, що це перший крок до ліквідації. Для більшості з них робота в оркестрі є єдиним заробітком. Поза ним вони не уявляють свого життя. Міська влада заспокоює – ні про яку ліквідацію не йдеться. Аргументи обох сторін – у викладі Марії Гаврилян.
Практично жодне міське свято не минає без музичного супроводу міського муніципального оркестру. У рік, говорить його директор, музиканти беруть участь у більш аніж сотні різноманітних заходів.
Валентина Лич, директор Черкаського міського муніципального духового оркестру: «Велика концертна програма в нас для різних верств населення. Для молоді – естрадна. Класику ми виконуємо. Щорічно оркестр дає сольні концерти. Практикуємо проводити їх у філармонії. Зал не вміщує бажаючих».
Муніципальний оркестр – це більше 30 музикантів першої та вищої категорії. Щоб тримати себе у відмінній професійній формі, вони постійно збираються на репетиції.
Цьому колективу вже більше десятка років. У 1996 право на життя йому дала міська рада. У 2011 на останній сесії міськради вже інші депутати врізали фінансування більш аніж усемеро. Замість півтора мільйона, музиканти отримали близько двохсот тисяч. Це занадто мало, вважають оркестранти.
Валентина Лич, директор Черкаського міського муніципального духового оркестру: «Оркестр профінансували в розмірі півторамісячної зарплати (172 тисячі). Надалі грошей немає».
Розмови про ліквідацію оркестру, говорять його артисти, почалися ще у 2008-ому. Проте досі вони не були такими реальними. Натомість міський голова на сторінках свого інтернет-щоденника це заперечує. Мовляв, ні про яку ліквідацію не йдеться. Сергій Одарич «переконаний, що місто не повинне УТРИМУВАТИ оркестр. Місто має замовляти й оплачувати надані ПОСЛУГИ». Але існувати від нагоди до нагоди оркестр не може – вносять свої корективи в роздуми мера музиканти.
Володимир Цибульніков, артист Черкаського міського муніципального духового оркестру: «В пожарном порядке такие коллективы не собираются. Музыкант должен всегда играть, быть в обойме музыкальной».
Без постійних репетицій, говорять артисти, вони втрачають свій професійний рівень. Вони цим живуть, а для більшості – це єдина та постійна робота.
Валентина Лич, директор Черкаського міського муніципального духового оркестру: «А далі люди йдуть просто на вулицю. Це ж не велике місто, роботи тут немає. Люди йдуть в нікуди…».
Володимир Воронов, артист Черкаського міського муніципального духового оркестру: «У меня молодая семья. Духовой оркестр – это моя единственная работа. Если закроют, я даже не знаю, куда идти. Куда обращаться, где работать».
Працюють в оркестрі і кілька династій. Денис за прикладом батька вирішив присвятити своє життя музиці.
Рік тому хлопець закінчив музичне училище по класу флейти та пішов працювати в оркестр. Тут їх так і називають Цибульніков-старший і Цибульніков-молодший. У разі ліквідації оркестру в їхній сім’ї роботу втратять одразу двоє годувальників.
Денис Цибульніков, артист Черкаського міського муніципального духового оркестру: «Учителем в музыкальную школу тяжело пробиться. Они все укомплектованы».
Володимир Цибульніков, артист Черкаського міського муніципального духового оркестру: «Мы не видим нашей жизни без этого коллектива. Мы здесь и кровью, и плотью».
Музиканти стверджують: опускати рук не збираються і боротимуться за свій колектив до останнього.
