Село і люди: дослідно-селекційна станція

 ...

      

Дата виходу

Час виходу

п'ятниця

20:05

субота

21:10

Дослідно-селекційна станція, що розташована у селищі міського типу Верхнячка Христинівського району, – одна із найвідоміших і найстарших в Україні. Їй 114 років. Сорти, які продукують тут, складають серйозну конкуренцію насінню іноземної селекції. Висока врожайність та стійкість до хвороб – такі основні властивості мають сорти ярого вівса, озимого жита і цукрового буряка, які виводять у Верхняцькій дослідно-селекційній станції. Сьогодні на полях підприємства киплять польові роботи - підживлюють озимину та висаджують «фірмовий» сорт вівса – «Декамерон». У ньому науковці зуміли поєднати краще: високу стійкість до вилягання і осипання, низьку плівчастість та високу урожайність. Саме такі якості дозволяють отримувати високий врожай і витрачати менше часу і грошей на очистку зерна. Висадка проводиться вручну. Кожне зернятко пораховане і зважене.

Людмила Нечипоренко, старший науковий співробітник Верхняцької дослідно-селекційної станції: «На даний момент проводимо закладку гібридного розсадника, знаходимося на цій площі. В цьому році площа у нас 30 соток. З року в рік площа міняється в залежності від кількості гібридного матеріалу. Ми отримуємо колекційні зразки з Українського генетичного банку ресурсів рослин України. Також зразки з інших установ, які займаються селекцією вівска. Це і Носівська селекційна станція, Синенськівська дослідна селекційна станція Дніпропетровській області. Також інститут Карпатського регіону.

Також з Українського генетичного банку ресурсів отримуємо зразки іноземної селекції. Де вивчаємо їх на ділянках, заспорених сажкою. адже у нас проблема стоїть створення сортів вівса, стійких до ураження хворобами. Адже в основному зразки, які приходять в нас із за кордону, вони нестійкі до ураження. І в наших кліматичних умовах вони дещо слабші. Вони навіть зимуючі форми, у нас є на станції, 5 зразків. Вони цього року не перезимували. Вони уже протягом трьох років на нашій практиці зразки вимерзають, або випрівають під снігом. Хоча вони в інших зонах мають кращий вигляд, і перезимовують. І мають кращі врожаї. Овес ярий має кращий врожай, ніж озимий. Але він травяного напряму. Наша ціль створити сорти зернового напрямку. Адже ми знаємо що овес використовується в дієтичному, медичному».

Овес, продовжує Людмила Нечипоренко, культура багатогранна. Раніше, за радянських часів, площі під її посів були значно більші. Проте і нині аграрії проводять активну селекційну роботу. Останнім часом велику увагу приділяють роботі із голозерним вівсом з метою створення сортів, зерно яких придатне для відгодівлі птаха, свиней і для використання в харчовій промисловості.

Людмила Нечипоренко, старший науковий співробітник Верхняцької дослідно-селекційної станції: «На створення голозерного вівса витрачається більше часу, адже його важче створити. треба дотримуватися, щоб голозерність переважала плівчастість. Так затрати на виробництво продукції значно менші або взагалі відпадають». «Вітчизняні сорти вівса вони чим кращі? По-перше врожайністю, вони стійкі до перемін кліматичних умов, вони пристосовані до наших грунтів. Адже якщо ми вивчаємо в нашій центральній зоні України, у нас грунти важкі. Чорноземи. Якщо вивчати десь на півдні, наприклад у Зеленьківській станції, вони мають коротший вегетаційний період, то врожайність може бути рівна, або навіть і поступатися. Якщо порівняти з зарубіжними сортами, ми їх використовуємо як батьківські форми для схрещування. Вони чим поступаються нашим сортам - вони не пристосовані до кліматичних умов нашої України. По перше - до грунтів, адже в Європі грунти набагато легші. А наші - це чорноземи, глинисті. Наші сорти краще переносять перезволошення. А от зразки зарубіжної селекції вони більш тендітніші за наші. Вони поступаються що по врожайності, що по кліматизації в наших умовах».

Також Верхняцька дослідна станція може запропонувати чотири сорти ячменю. Зокрема «Здобуток», «Скарлет», «Водограй» та «Командор». Вони випробувані і чудово ростуть на грунтах Черкащини. Добре переносять наші погодні умови, а також стійкі до посухи й хвороб. Рухаючись у ногу з часом, коли в країні набирає популярність дієтичне харчування та житній хліб, Верхняцька дослідна станція може запропонувати виробникам сільгосппродукції насіння високопродуктивних сортів жита. Які у наших кліматичних умовах випереджають іноземних конкурентів.

Зоя Мазур, завідуюча відділу селекції та насінництва зернових культур Верхняцької дослідно-селекційної станції: «Ми знаходимося на площі, де висіяно конкурсне сортовипробування озимого жита. Тут сортозразки практично всіх напрямків, можна сказати чим займаємося. У першу чергу це популяційна селекція, гетерозисна селекція, сюди включається цитоплазматична чоловіча стерильність, самофертильність, закріплювачі стерильності, а також сорти синтетики. Порівнюємо сорти з своїми, так і з сортами інших інститутів. Ще недавно ми робили оцінку на ураження сніговою пліснявою. Наші зразки практично не вражувалися, на відміну від інших інститутів». «Врожайність закордонних гібридів жита озимого висока. Але порівняно зимостійкість низька. Тому рекомендую вирощувати наші сорти, і сорти гібриди, та сорти синтетики, які пластичні, стабільні і мають постійну, однакову врожайність».

Гордість Верхняцької дослідно-селекційної станції – цукрові буряки. Відділ селекції насінництва цього солодкого кореня – найстарший на підприємстві. Тут вже багато років займаються виведенням нових сортів і гібридів цукрових буряків.

Лариса Андрєєва, завідуюча відділу селекції насінництва цукрових буряків: «Робота із цукровими буряками, особливо із насінниками. Починається із ранньої весни. На цій ділянці, яка позад мене буде проводитися схрещування, щоб отримати нові гібриди цукрових буряків, які ми надіємося будуть кращими, ніж ті, що є зараз».

У державному реєстрі сортів рослин України знаходяться уже п’ять гібридів цукрових буряків як власної селекції Верхняцької станції, так і створених у співпраці з іншими селекційними закладами мережі Інституту цукрових буряків української академії аграрних наук. Ще три гібриди передано до державного сортовипробування.

Микола Вакуленко, директор Верхняцької дослідно-селекційної станції: «Ми знаходимося на полях дослідної станції, де працюють селекціонери для створення нових сортів цукрових буряків. Селекційна станція зернових. Перед цим ви бачили поле, де народжуються сорти вівса. Дослідна станція сьогодні має плани виконання наукових досліджень, які узгоджуються з вишестоящими організаціями - Інститутом цукрових буряків і Академією аграрних наук. На сьогоднішній день польові роботи виконуються у повному обсязі. Цьогоріч весна завітала до нас на півмісяця пізніше, ніж в минулому році. В минулому році ми розпочали роботи 24 березня. цього року - 10 квітня. І думаємо, що все зробимо для того, щоб виконати програму наукових досліджень і отримати гідний врожай зернових культур. Щоб мати досить насіння для господарств рідних форм власності».

Наукові досягнення Верхняцької дослідно-селекційної станції досить вагомі, а відтак належним чином оцінені. Станція є щорічним учасником програми «Бета-інтеркрос», запровадженої інститутом біоенергетичних культур і цукрових буряків. Туди місцеві фахівці надсилають кращі сортозразки насіння. Сьогодні верхняцькі селекціонери ставлять перед собою головну мету – створення гібридів, які б за результатами екологічного випробування не поступалися б закордонним зразкам.

 

 

Свої пропозиції щодо програми «Село і люди» ви можете запропонувати її керівнику Галині Культенко або зателефонувати: 0(472) 35-31-64

  • Facebook