Село і люди: Козацькому роду – немає переводу

 ...

14 жовтня для руськополянців завжди було особливим днем. Мужніх козаків та Пресвяту Богородицю тут славлять поколіннями. Тепер цей день став ще й усенародним святом – Днем захисника України. Відзначити його у Руській Поляні вирішили масштабно. Святкування розпочали на центральному стадіоні. Тут серед вихованців місцевих шкіл влаштували справжні козацькі змагання. Молодь хизувалась показовими виступами з двобою та, так званим, козацьким фехтуванням. Потому юні суперники справно влучали в ціль з пневматичних гвинтівок.


Богдан Терещенко, школяр: Сьогодні нас зібрали дві школи…Це в нас між собою вічна конкуренція. Намагаємось довести, хто кращий.

За учасниками змагань уважно слідкують суворі судді. Але зізнаються: задоволені результатами обох команд.

Змагаються на святі мужності й сили і дівчата. Десятикласниця Анна вперше сьогодні приміряла військове вбрання.

Анна Усенко, школярка: Ну..камуфляжна форма…солдатська. - Тепла? – Так. Холодно лише у руки, а так вона повітря не пропускає.

Свято захисників неабияк потрібне, каже дівчина, люди мають знати й вшановувати своїх героїв.

Анна Усенко, школярка: Бажаю чоловікам мужності. Щоб солдати живими з АТО вернулися. В мене там хрещений був. Слава Богу вернувся живим. Він прикордонник і його на 3 місяці відправляли в АТО. Там дуже страшно, розповідав. Каже, посеред ночі приходили і казали, що ворог їде танками.

Долучаються до привітань сильної половині й інші односельці.

Лідія Іванівна, пенсіонерка: Шановні чоловіки, бажаб вам усього найкращого.

Ілона, школярка: Я б побажала їм мужності, здоров’я і сили

Юлія, школярка: В цей чоловічій день я бажаю хлопцям мужності, сили, здоров’я, Щоб вони знали, що ми їх завжди підтримуємо.  Щоб не боялися і були дуже мужніми.

Юрій – викладач захисту Вітчизни в одній з тутешніх шкіл. Каже радіє, що для його молоді з’явилась сьогодні нагода об’єднатись і довести, що козацькому родові немає переводу.

Юрій Холодницький, викладач захисту Вітчизни Руськополянської ЗОШ № 2: Ми проводимо це свято на нашому спортивному майданчику оновленому. Це свято згуртовує усіх дітей. Я вважаю, що молодь повинна займатись і військовою підготовкою і підготовкою спортивною. Бо треба бути здоровою особистістю, здоровою людиною.

Опісля стрільб  – конкурс "Бій півнів". Ці запальні змагання згуртовують довкола учасників сотні людей.   

В’ячеслав, школяр, учасник змагань: Треба взяти ногу, а іншою рукою взяти руку що тримає ногу. Якщо ти розірвеш позу – ти програв. Потрібно взагалі суперника випхати за межі кола

Не менш видовищні  – батли старшокласників із перетягування каната та на поясах.

А  ось армреслін чинив серед вболівальників справжній бум. Змагання з рукоборства, не міг пропустити жоден з присутніх на святі. За суддю на цих змаганнях переможець районних змагань з цього виду спорту Іван Шраменко.

Закінчуються  козацькі змагання естафетою. Далі учасникам вручають грамоти та цінні дарунки.

Руськополянці вже 15-ть разів виборювали звання найспортивнішого села району. Здобували неодноразово й обласну першість. Гордо розповідає сільський голова Андрій Шапран. Для молоді він намагається постійно створювати належні умови для культурного та фізичного розвитку.

Андрій Шапран, сільський голова с. Руська Поляна: Якщо говорити про те що молоді не слід сидіти за комп’ютером, біля цигарки чи пива,то має бути альтернатива. Буде взагалі 6 майданчиків за місцем  проживання для дітей.

Сьогоднішнє свято, каже голова, влаштував для своїх односельців, аби нагадати про важливість дотримання споконвічних традицій та започаткувати нові – вже з новим державним святом.

Андрій Шапран, сільський голова с. Руська Поляна: "В Руській Поляні не тільки можуть гарно працювати. А й добре святкувати.  А що стосується сьогодні – то це нова сторінка як в державі, так і нашого села. Ми вперше проводимо змагання серед юних козачат. І ми вже зараз можемо створити підрозділ українських юних козаків…Сьогодні ми можемо гордитись і своєю козацькою сотнею ім. Петра Дорошенка і не за горами той час, коли ми будемо гордитись своїми юними козачатами козацької сотні".

Козацька сотня імені Петра Дорошенка – то не лише визитівка Руської Поляни. Місцеве козацтво, каже Андрій Шапран,  то неабияка підмога всій їхній руськополянській громаді. Вони допомагають розбудовувати село, слідкують за порядком та завжди мають активну життєву позицію.

Не лише козацькою сотнею та юними козачатами. У Руській Поляні гордяться своїми воїнами-захисникам сучасності. Майже 76 з них вже довели відданість своїй країні на передовій. Ігор Лесич один із героїв АТО. Сьогодні він разом зі своїми земляками відзначає державне чоловіче свято. Служив Ігор на Донеччині – більше року. Захищаючи кордони, розповідає, втрачав бойових товаришів та відчував дух поразок і  перемог.

Ігор Лесич, воїн АТО: "Як знаєш, що в рідних краях знаходишся, а не там, то і нервами спокійний і настрій чудовий". Сьогоднішнє свято дуже потрібно. Щоб нове покоління брало з нас приклад. Щоб  брали з нас приклад і не боялися йти. Бо якщо не ми будемо відстоювати свою країну, то хто тоді.

Аби підняти святковий настрій та підтримати своїх героїв АТО у сільраді напередодні свята подбали про невелику грошову допомогу. У планах керівництва села – пособляти АТОвцям матеріально якомога частіше. А ще – створити для них колективний громадський орган. Для захисту їхніх прав та інтересів.

На святі мужності та сили для руськополянців створили безліч розваг. Ось ця малеча приміряє на собі образ справжнього вояки.

А ці школярі вчяться збирати та розбирати зброю на швидкість. Поряд із гвинтівками – стародавня зброя наших пращурів. Її молодь випробовує у змаганнях з метання, або ж просто фотографують на згадку.

Ігор Харченко: Ччч і все... Це булава. Також її називають довбнею. Вона дуже важка і нею можна побороти ворога.

А ось тут протистояння поколінь. Десятикласник Віталій Кононенко дає фору старшим козакам у грі в шахи. За суперників у нього відразу десять гравців.

Віталій Кононенко, школяр: Грати важко, бо треба швидко думати до кожної партії. Доволі непоганий рівень шахістів в Руській Поляні. 

Та попри велику кількість учасників гри хлопчина на лічені секунди обіграє досвідчених шахістів.

Віктор Шраменко: Програв. Молоді кадри вміють добре грати. Ростуть в нас нові чемпіони з шахів. Як би один на один  - він швидше виграв би в мене…Молоде покоління в нас вміє грати.

Григорій Шапран:  Виграє, виграє в мене. Осталось трішки. Позмагаюсь трохи  і все.. 40 років буде, як школу закінчив. Після того не грав. Хіба що з внуками…

Перемоги юного шахіста – то результат багаторічних тренувань. Віталій опанував гру в шахи ще в 6 років. Нині є неодноразовим чемпіоном різноманітних районних змагань. Він гордість всієї громади Руської Поляни.

Після спортивних та розумових розваг– козацька каша. Таку смачну варили, жартують кухарі, хіба що за часів Запорізької Січі. 

Анатолій Хряпак: Тушонка єсть, яйця, цибуля…там усе є.

Смачну кашу, приготовлену на багатті руськополянці просто розмітають.

Після святкового перекусу – святковий концерт у тутешньому Будинку культури влаштували для винуватців свята справжнє дійство. На початку заходу разом виспівують національного гімна та віддають шану усім померлим на війні героям. Далі нагороди та відзнаки за мужність та відвагу усім присутнім в залі воїнам.

Потому – музичні вітання. Одними з перших їх дарує Руськополянський фолькльорно-етнічний народний хор "Поляни".

Братів, батьків та дідусів вітають у цей день і молоді виконавці.

Вітали з мужнім святом своїх воєнних наставників, бойових товаришів та і талановиті виконавці-прикордонники. З вокально-інструментального ансамблю Оршанецького навчального центру державної прикордонної служби. Оригінальний дарунок військових із сусіднього містечка не лишив байдужим нікого.

Чоловіки, під звуки овацій залу виконали з півдесятка власних пісень.

Святкового дня руськополянці разом з виконавцями плакали, сміялись та тужили. А бойове товариство отримало чимало привітань односельців та гостей свята.

Жителі Руської Поляни вкотре доводять – мають давню історію та шанують добрі традиції своїх пращурів. Сьогодні у селі проживає 8,5 тисяч людей. А це означає, що за чисельністю Руська Поляна серед найбільших сіл району. Багато тут дІток та працюючої молоді. Бо рідне село постійно розвивається. Свою малу Батьківщину руськополянці безмежно люблять та цінують. А пам'ять про подвиги героїв минулого й сучасності живуть у серцях кожного жителя села. Вона увіковічена в сумних, але героїчних архітектурних пАм’ятках та назвах таких рідних тут вулиць.

  • Facebook