Новини
Архів новин
Оберіть дату

Черкаські археологи знайшли останки майже 10 тисяч загиблих під час Другої світової

 ...
Черкаські археологи знайшли останки майже 10 тисяч загиблих під час Другої світовоїminsknews.by

На Черкащині досі знаходять відголоски часів Другої світової війни. Останки солдатів та їхнє спорядження виявляють та викопують із землі пошуковці та археологи. Деякі знахідки є загадковими навіть для досвідчених фахівців. Нещодавно такі останки червоноармійців знайшли на Канівщині. Також перепоховання чекають поки що не вилучені із землі солдати, яких знайшли у Черкасах. Про свої знахідки сайту vikka.ua розповіли черкаські археологи.

Декого вдається ідентифікувати, передати рідним. Більшість загиблих ховають як "невідомих солдатів". Фахівці зазначають, що за останками можна дослідити багато історичних фактів, а інколи встановити ім’я солдата і передати його залишки рідним.

Одна з останніх знахідок – останки загиблих біля села Бучак Канівського району. Ґудзики, що були на одязі одного з них, не схожі на ті, що знаходили раніше. Вони спрощеної форми – блюдцеподібні. Крім того, солдат швидше за все загинув, навіть не встигнувши вступити в бій. Про це свідчать не вставлена у гвинтівку обойма та 60 невикористаних патронів у сумці.

Фото Олександра Назарова

"У червні біля села Бучак ми знайшли останки двох загиблих бійців 206-ї стрілецької дивізії, тіла яких свого часу так і не було поховано. Цим самим ми підтвердили існуючу архівну інформацію, що на території, яка відведена під будівництво Канівської ГАЕС, є місця загибелі солдатів часів Другої світової війни. Ми обстежили досить невелику ділянку і опитали лише частину свідків, але зібрали масу інформації про підрозділи, які там воювали. Це не дуже приємна інформація для будівельників ГАЕС, бо коли її проектували, статус поховань полеглих у Другій світовій війні та місць бойових дій був не визначений. Тепер, згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини", вони є об’єктами культурної спадщини", – розповів завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини ДІКЗ "Трипільська культура" Олександр Назаров.

Фото Олександра Назарова

Він підкреслює необхідність повномасштабного  дослідження територій,  де є місця загибелі військових. Зокрема і в межах майданчика спорудження ГАЕС.

"Ці норми чомусь ігноруються, хоча, відповідно до чинного законодавства України, археологічні та  історичні об’єкти в рівній мірі є об’єктами культурної спадщини. Щоб зрозуміти це навіть пересічному громадянину, достатньо поглянути на досліджені поховання – в принципі усе те саме. Тільки супроводжуючий інвентар різний. У ситуації з ГАЕС є ще один нюанс – ми не можемо порахувати скільки це буде коштувати, бо місця не локалізовані. Сталося це внаслідок того, що на предмет виявлення та локалізації археологічних об’єктів ця територія обстежувалась кілька разів поспіль. На дослідження виявлених археологічних пам’яток та об’єктів заплановано витратити практично усі кошти, які мали йти на пам’яткоохоронні та інші заходи. Тому єдиний, з точки зору будівельників, вихід, – ігнорувати наявність історичних об’єктів, що, на мою думку, буде не зовсім доцільно", – заявив археолог.

Він повідомив, що у поточному році пошуковцям вдалося перепоховати у Каневі останки 18-ти захисників міста, які загинули тут у серпні 1941-го року.

"Двоє з них ідентифіковані: один солдат був з Полтавщини, а родичі іншого давно живуть за кордоном. Останки ще трьох ідентифікованих бійців виявлених там же. Родичі  зголосилися  поховати їх на батьківщині – в Київській та Полтавській областях.  Слід зазначити, що і в 1941-му, і у 1943-1944-х роках 80% піхоти складалася з місцевих. Про це свідчать списки втрат. Там чимало наших земляків з Черкащини", – розповів Олександр Назаров.

Черкаський археолог займається пошуковою діяльністю з 2000 року. За цей час він знайшов близько 4 тисяч останків солдат обох воюючих сторін, з них близько 200 радянських. Останки німецьких військовослужбовців знаходив на території центральної  частини  України у співпраці з німецькою Народною спілкою догляду за військовими похованнями. Поховання червоноармійців досліджував переважно у Київській та Черкаській областях.

"Ідентифікувати останки часто буває складно, бо зазвичай хтось до нас там вже побував. Документи просто розриваються і валяються поряд, як, наприклад, це було у селі Бобриця Канівського району. З найдених тоді нами бійців археологічно вдалося дослідити тільки 5. Трьох із них ми ідентифікували.  З решти 16-ти лише двох – отака сумна статистика", – розповів він.

Фото Олександра Назарова

Фахівець зазначив, що труднощі роботи археологів пов’язані з бюрократичними моментами. Спочатку треба отримати дозвіл для пошуку від Міністерства культури України, потім – дозвіл для вилучення кісток від Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

Через паперову тяганину і досі у землі залишаються знайдені на околиці Черкас останки двох радянських військових.

Крім того, пошуковець підкреслює значущість норм та правил, за якими треба вилучати залишки.

"Загиблих не можна діставати, як картоплю із землі. Треба все робити згідно з інструкцією, аби не втратити цінну історичну інформацію. Знайдені предмети, особливо документи, мають бути одразу запаковані та передані фахівцям. Розглядати їх прямо на місці категорично не можна. І взагалі – всі деталі, навіть розташування ґудзиків на одязі, можуть мати велике значення для ідентифікації загиблого", – пояснив він.

Фото Олександра Назарова

Археолог також закликає громадськість не спекулювати темою радянських військових.

"Українці, котрі воювали у складі радянських військ, захищали не комуністичну ідею, а свою Батьківщину", – зазначає Олександр Назаров.

Його колега, заслужений пошуковець України Анатолій Фартушний каже, що черкащан серед знайдених ним та ідентифікованих солдат майже немає. За останні роки був такий лише один.

Два роки тому на Кіровоградщині Анатолій Фартушний з пошуковцями натрапили на останки загиблого під час Другої світової війни. Він був знайдений у тому ж місці, де вела бої 10-та дивізія внутрішніх військ НКВС, а також 97-ий та 95-ий прикордонні загони.

youtube.com

"Разом з тілом були патрони, гармати, а ще квитанція. В ній були зазначені його дані. Пізніше у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі нам повідомили, що це Сергій Лукич Голубченко з села Верещаки Лисянського району Черкаської області. Ми звернулися до сільради і розповіли про знахідку", – каже Фартушний.

На ранок археологу зателефонувала онучка загиблого, а потім він спілкувався з його онуком. Виявилося, що ще жива молодша донька червоноармійця. Він пішов на фронт 12 квітня 1941 року, а вона народилася восени 1941 року. Старша донька солдата не дожила до моменту, коли знайшли останки батька, півроку.

"Ми передали його рідним для перепоховання. Пам’ятаю, що тоді за ним приїхало близько 10-ти осіб. Вони сказали, що у Верещаках їх чекає усе село. Поховали його у Білій Церкві біля дружини", – розповідає черкащанин.

За його словами, він з колегами знайшов останки близько 5,5 тисяч загиблих солдатів. І тих, що воювали на боці радянської армії, і тих, що були у складі німецько-фашистських військ.

Остання масштабна знахідка археолога – 202 солдати, яких знайшли на Кіровоградщині.

pomnivoinu.ru

"19 із них ідентифіковані, останки 8-ох забирають родичі. Там були українці, росіяни, 3 азербайджанці, 2 білоруси та 1 татарин", – розповів Анатолій Фартушний.

Серед найбільш значущих для історика знахідок він виділяє 3 бойові прапори. Також археолог знайшов близько 50 печаток військових частин. Деякі експонати потрапляють до музею Оршанецького Навчального центру підготовки спеціалістів Державної прикордонної служби.

Здебільшого його пошукова група складається з військових. Це прикордонники. Всі вони входять до складу благодійної організації "Прикордонний пошуковий загін "Зелена Брама". Наразі група пошуковців чекає на отримання дозволів для роботи біля села Роги у Маньківському районі.

Як повідомляв сайт vikka.ua, археологи Черкащини виступили проти забудови Соснівки.