Новини
Архів новин
Оберіть дату

Відмова від пакетів і сортування сміття: як черкащани долучаються до порятунку довкілля (ФОТО)

 ...
Відмова від пакетів і сортування сміття: як черкащани долучаються до порятунку довкілля (ФОТО)uyut.in.ua

Взимку цього року звичний нам жмуток пакетів зумів наробити трагедії на Черкащині. Поліетилену наїлись тварини із Зерноленду – просвітницько-розважального комплексу на мальовничій Чигиринщині. Якщо кобилу Жасмін власнику комплексу Назару Лавріненку вдалось врятувати, то із вівцею довелось назавжди попрощатися. Шлунок нещасної тварини був повністю набитий пакетами, яких вітром принесло на пасовище. Цей випадок – мізерна частина усієї шкоди, яку приносять нашій планеті людські відходи.

Те, що сміття мільярдами тонна гниє за звалищах, руйнує екосистеми та забруднює океани, – не новина. У багатьох країнах світу громадськість уже стала на бік природи і привчилась переробляти сміття в ресурс. На жаль, це не стосується України, де більшість громадян ще й досі не навчилась влучати у вуличний смітник.

До Дня довкілля, яке українці щорічно відзначають у третю суботу квітня (цього року – 20 квітня), сайт vikka.ua продемонстрував досвід усвідомлених черкащан, які бережно ставляться до навколишнього середовища. Головний еколог області, своєю чергою, назвав основні проблеми чистоти довкілля нашого регіону. І, виявляється, їх можна вирішити!

Категоричне "ні" поліетилену!

Жителька Золотоноші Марина Білецька вже другий рік живе без поліетилену. За покупками ходить із еко-сумкою, контейнерами для їжі та торбинками із тканини.

"Моя менша дочка з чоловіком живе у Києві. Вони й почали пропагувати, що треба відмовлятись від поліетиленових пакетів. Розповідали, як з’являється спеціальна станція для збору, проект "Україна без сміття". Ці фірми існували за рахунок волонтерів. І я подумала: невже ми в Золотоноші не можемо долучитись до еко-руху?" – каже жінка.

Аби почати життя без природовбивчих відходів – спочатку потрібно правильно від них позбавитись. Черкащанка частинами відвозила до Києва пакети, які роками збирались вдома, оскільки в Золотоноші їх не приймали. В самому місті вдавалось здавати ПЕТ-пляшки, пробки від них та скляні баночки.

Сьогодні в будинку Марини Білецької пакетів немає. Придбала лотки, з якими ходить до місцевого базару. Більшість продавців уже звикла до жінки і навіть не пропонують ніяких "маєчок".

"Користуюсь еко-сумкою, авоською, яку мені внучка подарувала на 8 березня. Хліб кладу в паперові пакети. В лотки беру фарш, м’ясо, домашній сир. З болонової тканини донька понашивала мені торбинки, в які можна скласти помідори та огірки. Власноруч зі звичайної тканини я виготовила пакети для цукру та борошна", – ділиться лайфхаком Марина.
 

У неї вдома вже практично немає такого сміття, що не розкладається, а її діти навіть у магазині не купують того, чого не можна здати на переробку.

"Ми обов’язково складаємо макулатуру. Сортуємо сміття. Приміром, скляні баночки в один бік, кришечки від них – в інший. Останні приймають на брухті. Також туди йдуть освіжувачі повітря, дезодоранти. Те, що не можна нікуди діти, відправляємо на спалювання: наприклад, ємності від сметани або ж старі зношені сумки. Залишками від овочів удобрюємо город", – розповідає черкащанка. Додає, що в приватному секторі боротись за чисте довкілля простіше, ніж у квартирі.
 

Зазначимо, своїми еко-подвигами Марина Білецька ділиться у соцмережі, аби пропагувати в суспільстві відповідальність перед природою, відмову від пакетів та розумного розподілу відходів.

Пластик. Скло. Папір

Черкаський волонтер і підприємець Олексій Святенко – людина, якій не потрібен стусан наставника. Будучи очевидцем байдужого ставлення людей до довкілля, сам взявся за прибирання та сортування сміття. Зараз у Олексія – команда однодумців.

"Сам я з Дахнівки. Постійно бачив сміття, яке люди вивозили в ліс, на берег. Почав просто збирати його та викидати в баки, які стояли в місті", – каже чоловік.

Багато разів Святенко подорожував Європою, переймав досвід і втілював його у власній сім’ї. Коли у черкащанина з’явилось власне підприємство – започаткував збір і сортування відходів усім колективом.

"Закупив такі зелені контейнери, як у Черкасах по вулицях стоять. Розділяти сміття почав у своїй родині. Знайшов, хто буде приїжджати і забирати його. Потім батьків так само навчив. Зараз у них 90-95% відходів не йде у звичайний смітник", – ділиться Олексій.

На підприємстві чоловік встановив три основні баки: пластик, скло, папір. Аби розділити по них сміття, потрібно одну-дві хвилини, каже чоловік. Пляшки працівники ділять на питтєві та "каністрочки" (з-під різних хімічних засобів). Також у кожному кабінеті стоїть знищувач паперу. У перспективі Олексія – докупити контейнери, призначені для 10 видів сміття.

Варто зазначити, що до свого еко-руху волонтер залучає й інших містян. Раз у два-три місяці машиною їздить до людей, які зносять своє сміття. Як стимул, чоловік вручає своєрідні презенти тому, хто принесе більше кілограмів.

Проблема – її вирішення

Більшість сміттєзвалищ на Черкащині перевантажена, а будівництво нових потребує відведення значних площ земельних ділянок. Можливим вирішенням цього питання стало б будівництво сміттєпереробного заводу. Про це у коментарі сайту vikka.ua розповів начальник управління екологічного нагляду у Черкаській області Олександр Позняков.

За його словами, в області проводяться роботи щодо впровадження системи роздільного збору побутових відходів. Їхнє сортування дозволить зменшити навантаження на місця видалення твердих побутових відходів та сприятиме збільшенню обсягів використання побутових відходів як вторинної сировини в різних галузях господарства.

"Спираючись на європейську практику, найбільш ефективним визначено сортування відходів на п’ять фракцій – скло, пластик, папір, органіка та інші відходи. Так, в багатьох країнах Європи в жовті контейнери збирається легка упаковка (пластикова); в сині – скло; в зелені – макулатура, папір; в коричневі – органіка; сірі – інші відходи, – пояснює фахівець. – Наступне до сортування вмісту цих контейнерів дозволяє отримувати сировину для промисловості, лише частка відходів вивозиться на полігони побутових відходів".

Аби підвищити рівень благоустрою в населених пунктах, головний еколог області радить органам місцевого самоврядування здійснювати:

– упорядкування та проведення в належний санітарний стан кіосків, скверів, прибудинкових територій, дитячих, спортивних майданчиків, об’єктів масового перебування та відпочинку населення, встановлення нових дитячих майданчиків;

– прибирання вулиць, доріг, тротуарів, зупинок міського транспорту;

– висаджування дерев та кущів, приведення в належний стан газонів і квітників;

– ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ побутових відходів на території населених пунктів області та в лісосмугах;

– забезпечення очищення від сміття берегів водойм у населених пунктах області;

– облаштування в’їздів до населених пунктів.

Facebook / Черкаський рибоохоронний патруль

Довідково: 19 лютого КМУ надав зелене світло безпечній утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів за кордоном. Врешті, постанову №1212 "Про внесення зміни до пункту 11 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням" було опубліковано на сайті Уряду. Мінприроди отримало необхідне законодавче підґрунтя для видачі відповідних документів на здійснення транскордонного перевезення непридатних засобів захисту рослин на утилізацію за кордон.

Список місць, де можна здати відходи у Черкасах, – на цій мапі.

Важливо про екологію Черкащини

Окрім нераціонального поводження громадян із твердими побутовими, Олександр Позняков називає й інші важливі екологічні проблеми області.

Стан атмосферного повітря. Загалом на Черкащині він стабільний, проте викиди від автотранспорту та промислових підприємств дають про себе знати.

Позняков перелічує комплекс заходів, які необхідно провести для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: впровадження європейський стандартів якості на паливо (ЄВРО-5, ЄВРО-6); збільшення частки електротранспорту; будівництво об’їзних доріг для транзитного транспорту та впорядкування схеми міського транспорту з метою зменшення навантаження на транспортні дороги обласного центру; покращення шляхового покриття; посилення контролю за вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах перед випуском в експлуатацію автомобілів.

"Мінімізувати, скоротити викиди в атмосферне повітря можливо за рахунок впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, організації виробничого контролю, проведення пусконалагоджувальних робіт теплоенергетичного обладнання, оснащення джерел викидів ефективними установками очистки газу, підвищення рівня технічного стану та експлуатації діючого обладнання. Все це дозволить скоротити негативний техногенний вплив на стан атмосферного повітря та забезпечити сприятливі умови для життєдіяльності населення", – розповідає фахівець.

Водні ресурси. Забруднення відбувається скидами стічних вод промислових підприємств та комунальних господарств внаслідок відсутності та неефективної роботи очисних споруд.

Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.

"До водних об’єктів у великій кількості потрапляють недостатньо очищені та забруднені стічні води. Причиною є незадовільна робота очисних споруд внаслідок фізичної та моральної застарілості обладнання, несвоєчасного проведення поточних та капітальних ремонтів. Тому необхідно проведення реконструкції неефективно працюючих очисних споруд; будівництво очисних споруд у населених пунктах, де вони взагалі відсутні; проведення робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм", – зазначив Олександр Позняков.

Як повідомляв сайт vikka.ua, у Черкасах діти створювали казки про воду та екологію.

Ми не набридаємо. У нашому Telegram каналі – тільки найважливіші та найактуальніші новини.

 

  • Facebook