Новини
Архів новин
Оберіть дату

Як втрачають і знаходять роботу у Києві

 ...
Як втрачають і знаходять роботу у Києві

Білоруське видання "Кур'єр" вирішило дізнатися, як втрачають і знаходять роботу люди у сусідній Україні. Журналісти знайомлять нас із киянином, який залишився без роботи у 48 років і погодився розповісти свою історію.

Житель Києва Михайло Бржестовський працював у приватній фірмі, де продавав і встановлював системи "Розумний будинок". Коли там перестали платити і давати нормальну відпустку, всі співробітники звільнилися. Але у Михайла був план: він вирішив почати все з нуля і здобути нову професію.

ВТРАТИТИ РОБОТУ – НЕ СТРАШНО

Київський міський центр зайнятості. Фотографії: Олеся Бєлая

Раніше Михайло працював у приватній фірмі, яка продавала системи "Розумний будинок". Офіційно значився менеджером з продажу, але на ділі і продавав, і розвозив системи на "довгому" фольксвагені, і встановлював їх, і консультував клієнтів.

Останнім часом у "Розумних будинках", за словами Михайла, заробітки стали падати, замість двох вихідних на тиждень залишився один. Відпустку скоротили до двох тижнів, причому оплачували з них тільки один, а компенсацію за невикористану відпустку взагалі не платили.

На запитання "а це взагалі законно?" Михайло відповідає: "Ну, приватний бізнес... не подобається – йдеш".

І Михайло пішов, а слідом за ним – решта його колег.

ПІШОВ ДО ТРОЛЕЙБУСІВ

Краєвид із вікна водія київського тролейбуса

"Якось у Джона Леннона запитали: "Який ваш улюблений автомобіль?" Він відповів: "Тролейбус". Це факт, це у книзі було написано", – розповідає Михайло.

Ще він говорить, що кілька років тому люди з його оточення при спілкуванні чомусь почали часто згадувати тролейбуси.

"У мене ніби як програмування якесь відбулося", – посміхається Михайло.

Михайлу подобалися тролейбуси. Ще до звільнення він іноді заводив розмови з водіями тролейбусів, запитував у них, як заробітки, як робота.

Пішовши з "Розумних будинків", Михайло вирішив розпочати все з нуля і стати водієм тролейбуса.

Михайло пішов у тролейбусне депо і сказав: "Я хочу у вас працювати". У депо йому повідомили, що спершу необхідно вивчитися. Його направили у центр зайнятості.

НАВЧАННЯ

Тролейбусне депо у Києві

Центр зайнятості відправив Михайла до навчального комбінату на курс довжиною 5,5 місяців.

"Я не думав, що доведеться навчатися так довго", – зізнається він.

Під час навчання він отримував від держави допомогу з безробіття.

"Не бракувало на їжу. В борги не заліз", – говорить Михайло. В Україні навіть мінімальна допомога з безробіття (яку платять тим, хто до цього не працював понад півроку) вища, ніж максимальна допомога безробітним у Білорусі.

 

Білорусь

Україна

Середній розмір допомоги з безробіття

$13

$13

Максимальний розмір допомоги з безробіття

$25

$350

Фактичне безробіття (офіційна статистика)

3,9%

8,5%

Дані щодо безробіття – із сайту "Белстату" за 3-й квартрал 2019 року, із сайту Державної служби статистики України за 1-е півріччя 2019 року. Розмір допомоги у доларах розрахований приблизно за допомогою конвертера валют

 

Після навчального комбінату Михайло проходив стажування у своєму депо. Їздив з інструкторами, які не набагато старші за нього. Але Михайло не комплексує з цього приводу, а навпаки, вдячний за науку.

"У нас хороші, досвідчені водії. Хороші інструктори були у мене", – говорить він.

Навчатися безпосередньому ремеслу Михайлу було нескладно. У нього великий водійський стаж (ще в армії працював водієм). Важче було психологічно. Михайло півроку не міг повноцінно утримувати сім'ю, навпаки, це сім'я йому матеріально допомагала. Але Михайло прийняв ситуацію.

"Потрібно було з цим змиритися якось, правильно? Іншого виходу не було, – розповідає він. – Знав, що вчитися необхідно у будь-якому разі. Рано чи пізно навчання закінчиться, почнеться робота".

НОВА РОБОТА

Михайло керує тролейбусом уже 3 роки. У Києві дуже інтенсивний рух, і водії порушують правила, іноді навіть не пропускають громадський транспорт. Але Михайлу все подобається. На новій роботі – повний соцпакет, 31 день оплачуваної відпустки, стабільна зарплата.

"Усе – як має бути. Ну, держпідприємство, цим усе сказано", – розповідає Михайло.

ДОПОМОГА ЛЮДЯМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ БЕЗ РОБОТИ

Людмила Сульженко, співробітниця Київського міського центру зайнятості, показує, як шукати вакансії за допомогою сенсорних екранів, які встановлені в їхньому центрі.

"Наші психологи говорять безробітним, що важливо знайти роботу протягом перших 3-х місяців. Чим довший період безробіття, тим більше людина втрачає впевненість у собі, знижується самооцінка, з'являється лінь. Та і роботодавець, коли проглядає резюме, не дуже задоволений тими претендентами, які тривалий час не працювали", – ділиться Людмила Сульженко, очільниця відділу рекрутингу Київського міського центру зайнятості.

Окрім допомоги психологів, з 2019 року українські безробітні отримують допомогу індивідуального кар'єрного радника. Він допомагає підібрати відповідні вакансії, скласти резюме і навіть визначитися з вибором нової професії.

На додачу до цього, у центрах зайнятості проходять різноманітні семінари, на яких безробітних навчають, як складати виграшне резюме та як подати себе на співбесіді".

ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ

Історія Михайла говорить про те, що в Україні люди воліють не чекати дива і звільняються з роботи, яка їх не влаштовує. Ця історія не унікальна. За даними статистики України, у 3-му кварталі 2019 року переважна більшість українців (554,4 тисячі) втратили роботу через "плинність кадрів" і лише незначна частина (32,3 тисячі) потрапили під скорочення. Дослідження порталу Rabota.ua показало, що 61,2% українців, які звільняються, роблять це у зв'язку з низькою зарплатою.

Більшість людей, які реєструються як безробітні, – старше 45 років. У середньому люди лишаються безробітними близько 100 днів.

Автор - Олеся Бєлая

 

 

  • Facebook
>