Новини
Архів новин
Оберіть дату

Черкащанка повертає до повноцінного життя людей по всій Україні

 ...
Черкащанка повертає до повноцінного життя людей по всій Україні

Черкаська мануальниця Галина Сухомудренко повертає до повноцінного життя людей по всій країні. І навіть піднімає з ліжка тих, хто вже втратив надію побачити завтрашній день. Народний лікар переконана, що найкраща терапія – це профілактика та увага до свого здоров’я. Вона з сумом констатує, що у сучасної молоді кістки набагато слабші, ніж у літніх людей. Екологія, погане засвоєння кальцію, малорухливий спосіб життя, травми та перенавантаження, генетика – все це залишає слід у тілі. Про збереження здоров’я, виправлення медичних діагнозів та навіть людських доль мануальний терапевт розповіла сайту vikka.ua.

"У молоді погано засвоюється кальцій. Навіть у новонароджених кісточки набагато слабші, ніж то було раніше. При цьому діагнози майже не змінюються: люди, як і раніше,  звертаються з проблемами хребта, вивихами, переломами. Раніше народ більше займався самолікуванням. Тепер частіше довіряють лікарям. Буває так, що самі ж медики і направляють до мене своїх пацієнтів", – зазначає черкаська мануальниця.

За її словами, вирішення проблем із хребтом покращує стан внутрішніх органів. Проблеми зі здоров’ям у людини черкащанка може діагностувати з першого погляду. Каже, що навіть по обличчю можна дізнатися про стан. Наприклад, по білку ока видно, який у людини тиск. Блідість – може свідчити про сильне защемлення грудного або шийного відділу хребта.

"Бувало, що допомагала просто на вулицях. Колись я їздила лікувати в інше місто, так одна жінка зустріла мене на вокзалі, просила про допомогу. Довелося прямо там садити її на стілець, робити з нею вправи. Люди дивилися на нас з подивом, а ми не звертали уваги. Коли мені треба було від’їжджати, вона знов прийшла. Тож наступний сеанс теж проводили на вокзалі", – пригадує Галина Василівна.

Вона навіть приблизно не може порахувати, скількох пацієнтів торкалися її руки. При цьому про свої досягнення висловлюється досить скромно.

Якось Галина Василівна їхала з донькою у тролейбусі і побачила чоловіка, якого збила машина. Вона потурбувалася про нього, доки не приїхала "швидка". Потім їй повідомили, що завдяки цьому людину вдалося врятувати. А сам постраждалий після одужання надіслав їй квіти.

"У 1979 році приїхала до Черкас із Уралу. Тут працювала на "Азоті". При цьому всі мої перерви були присвячені людям: лікувала спини, руки, знімала біль. Часто гінеколог викликав до медсанчастини лікувати мастопатію у жінок. Керівник дивувався, чого мені звідти так часто дзвонять і думав, що маю якісь серйозні проблеми зі здоров’ям", – посміхається черкащанка.

Із 45-ти років костоправ пішла на пенсію і з того часу повністю присвятила себе покликанню. Каже, що без спілкування з людьми та допомоги їм життя не уявляє, та пригадує найбільш зворушливі історії із практики.  

Якось на прийомі в Ужгороді жінка принесла на руках дитину. Хлопчику був 1 рік та 7 місяців. Не ходив і навіть не тримав голову. Мати народила його в 55 років. Лікарі не здогадувалися, що жінка завагітніла у такому віці та лікували їй фібріому матки, аж поки на 5-му місяці вагітності дитина у животі не заворушилася. Мати не наважилася позбавитися дитини та народила хлопчика. Через вплив медикаментів він відставав у розвитку.

"Я попрацювала з ним. Коли мати його забирала, то він підняв голову і почав роздивлятися навкруги. Для їхньої родини це було дивом. Через декілька місяців знову прийшла та жінка, а з нею забігла дитина. Вона принесла квіти та подарунки, почала мені дякувати. Я розгубилася та питаю у неї, де ж її синок. А вона мені показує на цього хлопчика", – розповідає черкащанка.

Мануальниця лікує навіть тварин, яких до неї привозять господарі. У них такі ж проблеми, що і в людей: хтось невдало стрибнув, хтось скотився з необережності сходами.

Галина Василівна каже, що найважче працювати зі скептиками і рекомендує не приходити до неї тим, хто не вірить, що їм допоможуть. У той же час наводить приклади, які змушують замислитися про можливості людини та доленосні зустрічі.

"Приїхала на запрошення людей до села Михайлівка Драбівського району. Зупинилася вдома у місцевої жительки і дізналася, що у неї лежача мати. При цьому донька сказала, що мати вже стара, багато днів лежить, помирає, і щоб я до неї не заходила. Я не втрималася, підійшла до її ліжка і сказала, що я масажист. Трохи з нею попрацювала. Потім її донька запитала, чого я підходила до літньої жінки. Я відповіла, що просто пішла привітатися з її мамою", – ділиться історією з практики черкащанка.

Через деякий час Галині Василівні зателефонувала знайома і сказала, що матері стало краще: "Ваше "здрастуйте" по городу ходить".

Сама Галина Сухомудренко каже, що енергетика та дар допомагати людям передалися їй від тата.

"Він служив у флоті на Далекому Сході. Навчився східним оздоровчим практикам. Наша сім’я жила на Уралі. Батько займався йогою, робив масаж шиацу. Люди зверталися по допомогу, вчилися у нього. І це у 60-ті роки. Займався і традиційним спортом: бігом, катанням на лижах. Любов до цього перейшла і до мене. Я – кандидат у майстри спорту з лижного спорту", – пояснила черкащанка.

Вона дуже тепло та з вдячністю пригадує батька, якому певний час самому доводилося виховувати трьох дітей. Галина Василівна досі захоплюється його любов’ю до життя.

"Я росла у післявоєнні часи. Чула багато історій про фронтових медсестер. Коли грала з дітьми, бинтувала їх, накладала шини, марганцівкою на бинтах імітували сліди крові. Коли їхні батьки бачили цю картину, то жахалися. Потім приходили до мого батька та казали, щоб віддавав мене вчитися до медінституту. Я вступила до московського, але довчитися не судилося – у сім’ї були непрості часи", – розповідає про своє життя черкаська мануальниця.

Вона радить людям вчасно займатися здоров’ям. Не ігнорувати лікарів та не лінитися робити ранкову зарядку. Вправи, які показує Галина Василівна, дуже плавні та нагадують танець.

"Зранку, випивши склянку води, треба робити гімнастику. Раджу всім у будь-якому віці. Людям літнього віку розминати суглоби та м’язи можна, опираючись на стілець. Дітям же взагалі краще вмикати музику, і хай певний час рухливо танцюють. Молодь дуже багато часу проводить за комп’ютерами. Сидячи. Тож їм такі вправи необхідні. Взагалі танці раджу всім", – зазначає черкащанка.

Вона зізнається, що не втрачає жодного шансу порухатися. Особливо на свята, у компанії друзів. Життя Галини Василівни насичене подіями. Жінка щаслива тим, що може допомагати іншим. А пацієнтів вистачає по всій Україні. Розклад її прийомів від Харкова до Ужгорода нагадує гастрольний графік.

"Київ, Мелітополь, Запоріжжя, Одеса. Буває, що по півтора місяця не приїжджаю додому", – говорить Галина Василівна.

Як повідомляв сайт vikka.ua, п'ть лікарень на Черкащині завищували ціни на медичні послуги.