Новини
Архів новин
Оберіть дату

Що буде з полігоном: котеджі, висотки чи смітник? (частина 1)

 ...
Що буде з полігоном: котеджі, висотки чи смітник? (частина 1)

Хто намагається привласнити майже 10 га землі на колишньому військовому полігоні, і чому мер категорично проти будівництва там котеджів, спробував розібратися кореспондент vikka.ua.

У Черкасах триває боротьба між владою і приватним забудовником за 9,8 гектарів землі на полігоні. Замість передбачених генеральним планом транспортних розв'язок, багатоповерхівок і навчальних закладів, приватник хоче забудувати ці землі котеджами.Тим часом територія у межах вулиць Академіка Корольова, Оборонної, Десантників і Конєва роками пустує, обростає амброзією та перетворюється на сміттєзвалище.

Власник будівельних компаній ПАТ "Експоінвест" і "БОІнтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану, колишній депутат міської ради Ігор Калашник розповідає, що вперше звернувся до міськради з проханням виділити земельні ділянки під забудову в 2006 році.

Своєю заслугою він вважає передачу близько 140 гектарів землі у власність місту, якою до цього володіло Міністерство оборони, базуючи там військовий полігон.

"Ми допомогли посадовцям все ж цю землю вирішити для міста, щоб воно мало право виділяти і забудовувати, планувати щось на ній, – каже Калашник. – А йшлося про 140 із 360 га землі, які були просто вільні і там смітник був натуральний. В усіх містах, де армія йшла і надавала землі міській владі, то це було на умовах забезпечення житла військовослужбовцям, офіцерам запасу тощо. Ми ці зобов’язання під час вирішення питання з Міноборони взяли на себе".

У 2011 році, коли земля під полігоном уже була в комунальній власності, а саме в КП "Черкасиінвестбуд", влада виділила фірмам Калашника по договору суперфіцію (суборенди) дві ділянки під котеджну забудову без права продажу. Спочатку тодішній секретар міськради Віктор Горкун підписав таку угоду з фірмою "Експоінвест" (на 5,3 га), а згодом мер Сергій Одарич – з "Інтербудом" (4,5 га).

Термін дії обох договорів – 4 роки, за умови, що за цей час не буде затверджено Генеральний план забудови міста. Генплан у Черкасах затвердили наприкінці 2012 року. Відповідно до нього, на відданій у суборенду земельній ділянці "Експоінвесту" має бути дитячий садок, школа і спортивний майданчик. Натомість на ділянці, орендованій "Інтербудом", передбачена багатоповерхова житлова забудова та вулиця.

Крім того, згідно з договорами суперфіцію, дія першого документу припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом одного року, а дія другого припиняється через два роки.

Суд і "зацікавлене" прострочення апеляції

"4 роки нас корупційно водили по колу, – заявляє Калашник. – Ми звертаємося за другим кроком влади: після договору суперфіцію вони повинні видати містобудівні обмеження, в яких пишуть усе (яка забудова, де кордони, вулиці, бордюри, червона лінія тощо), а вони письмово відповідають, що воно не відповідає генплану. А усно, що в нас там 500 таких невідповідностей, почекайте, ми зараз ще зробимо поправки, згідно з тими документами, що є в кадастрі, і дамо документацію".

Водночас у мерії стверджують, що Калашник звернувся до міськвиконкому за містобудівними умовами та обмеженнями лише 8 червня 2014 року. І директор департаменту архітектури, містобудування й інспектування ЧМР Артур Савін відмовив у їхньому наданні через невідповідність генплану.

Саме після цієї відмови Калашник подає до суду і виграє. 22 серпня Соснівський районний суд Черкас зобов’язує виконком надати обом його фірмам містобудівні умови та обмеження котеджної забудови, а також "організувати розроблення і внесення змін до генерального плану Черкас в частині зміни функціонального призначення" вказаних земельних ділянок.

Ці постанови можна було оскаржити до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів із дня її оголошення, проте міськвиконком цього не зробив.

"Згідно з регламентом виконкому, подавати апеляційну скаргу чи ні, визначає профільний департамент, у цьому випадку це департамент архітектури, містобудування й інспектування. Його керівник вчасно не дав відповідної вказівки, тому апеляція не була подана", – зазначає юрист Наталія Даньковська.

Керівник Черкаської ГО "Народний контроль" Євген Єзик вважає, що відповідальна за це посадова особа міськвиконкому (керівник профільного департаменту Артур Савін – ред.) навмисно не подала апеляцію.

"Тобто саботувала подання апеляції і так вчинила всі дії, щоб рішення суду набрало чинності. Посадовець зробив певні дії, щоб пропустити оскарження цього рішення", – переконаний він.

У відомстві Савіна прокоментувати бездіяльність керівника відмовилися. Майже тижневі намагання кореспондента vikka.ua додзвонитися директору цього департаменту, а також отримати письмову відповідь, виявилися марними.

Скандальне рішення виконкому

4 грудня 2014 року міська рада затверджує зонінг-план, що є наступним кроком після генерального плану. А вже 5 грудня виконавчий комітет ЧМР на виконання постанови суду ухвалює рішення про надання містобудівних умов та обмежень фірмам забудовника на ті землі, що суперечить зонінг-плану. Цю подію мер Одарич називає "чорним днем для Черкас".

"Сьогоднішній день увійде чорною датою в історію Черкас. І через 30, і через 300 років нас проклинатимуть нащадки, – пише того дня міський голова у своєму Facebook. – Заради кількох десятків тисяч доларів ми позбавили місто нормального транспортного сполучення Південно-Західного району із центром, та з районом вокзалу".

"На землях, які генеральним планом визначені під вулиці, школи, дитсадки і спортивні майданчики, виконком дозволив побудувати індивідуальні котеджі. Рішення було протягнуте з третьої спроби мінімальною кількістю голосів – 8 із 15", – додав він.

Пікантності ситуації додає ще й те, що за "передачу" цієї землі приватнику проголосували члени виконкому-представники громадськості. За "дозвіл" будувати котеджі на 10 га вільних земель усупереч генплану 2012 року і зонінг-плану 2014 року проголосували: секретар міськради, його представник у виконкомі, а також представники УДАРу, "Батьківщини", "Блоку Петра Порошенка", Самооборони Майдану, Екологічної ліги, заводу "Азот".

Голова ініціативної групи зі створення Громадської ради при міськвиконкомі Єзик заявляє про тиск на членів виконкому під час ухвалення цього рішення.

"Приходить заступник начальника виконавчої служби, приходить забудовник і кажуть дуже переконливо, що буде, якщо члени виконкому не проголосують за це рішення. Тобто він каже, що перший штраф за невиконання рішення суду буде 160 гр., другий – 2000 грн і так далі. Словом, свідомо чинився тиск на членів виконкому", – наголошує він.

За словами Єзика, з тих членів комітету, яких делегувала громадськість, три особи утрималися від голосування, але дві особи проголосували "за".

"Коли ми запитали їх на своєму окремому засіданні, чому ви це зробили, то ті відповіли, що краще там будуть котеджі, ніж пустир і амброзія. Ми колегіально засудили таку їхню позицію і після того вони мали виступити на наступному засідання виконкому з публічним поясненням, чому так проголосували", – зазначив керівник "Народного контролю".

При цьому він допускає можливість певного матеріального підкупу окремих членів виконавчого комітету.

"Певні ознаки або певні зацікавленості в цьому є, тому що питання дуже суперечливе, воно вже стоїть у площині моральності людей, – вважає Єзик. – Фактично був тиск на членів виконкому. Тому що двічі комітет відмовлявся ухвалювати це рішення. Питань дуже багато в місті, які треба вирішувати, а це земельне питання постійно виносили на голосування. Зрозуміло, що була зацікавленість у певних посадових осіб міськради, які таким чином тиснули на виконком".

"Наразі люди не можуть отримати 10 соток землі у міста, а тут забудовник отримує майже 150 ділянок фактично безкоштовно. А потім ці люди, що забудують там свої ділянки, приходитимуть до міськради вимагати надати їм право власності на землю", – резюмував він.

Продовження матеріалу читайте ТУТ.

Анатолій Бабак, для vikka.ua

  • Facebook