Новини
Архів новин
Оберіть дату

Крізь смог і сморід: як Черкаси йдуть до європейських стандартів якості повітря

 ...
Крізь смог і сморід: як Черкаси йдуть до європейських стандартів якості повітря Facebook / Віталій Постригань

Ані рейди екологів, ані журналістські розслідування, ані депутатські звернення поки не дають чіткої відповіді, що ж насправді є причиною їдкого смороду в Черкасах. В уже оприлюднені версії вірять не всі. Поза тим, з кожним днем екологічна тема обростає величезною кількістю здогадок все з новими іменами винуватців. Проблема загострюється все більше ще й тому, що наразі в Україні не приділяється належної уваги питанню екології та якості атмосферного повітря. Почасти дістається й найбільшим і найстарішим підприємствам міста. Ті, мовляв, таємно викидають у повітря свої відходи і труять черкасців.

В свідомості українців потенційні забруднювачі все-одно залишаться безкарними, а країна впевнено тримається в числі лідерів за кількістю смертей від забруднення повітря. У нас діють нормативні акти, прийняті ще в радянські часи. Незважаючи на ті можливості в захисті довкілля, які відкрились перед Україною після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, жодних кроків з боку наших законотворців досі не зроблено. Сайт vikka.ua дізнавався про готовність черкаських промислових гігантів і зовсім невеликих підприємств

Хто і як перевіряє якість і чистоту повітря?

На відміну від сучасного природоохоронного законодавства України, яке у багатьох аспектах є декларативним, директиви та регламенти ЄС часто визначають кількісні та якісні результати, яких має досягти країна протягом певного часу. Україна повинна адаптувати своє законодавство до законів Євросоюзу і сама визначити, якими методами досягатиме поставлених цілей. 

Угода про асоціацію України з ЄС містить шість директив, які стосуються якості атмосферного повітря. Серед них – директиви про вміст у повітрі миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів; про обмеження викидів летючих органічних сполук за рахунок використання органічних розчинників у фарбах і лаках; про вміст сірки у рідкому паливі; про якість бензину та дизельного палива. Усього – 33 завдання. Однак дивувати українців вчасно прийнятими законами чи впровадженими нормами владці не поспішають і питання екології відкладають на потім. 15 завдань вже протерміновані, решта – поки навіть не брались до розгляду. Серед тих, які мали бути виконаними в числі найперших – прийняття національного законодавства в питаннях якості атмосферного повітря, автомобільного палива та нафтопродуктів, визначення правил моніторингу.

Задля того, аби зрозуміти, чим загрожує Україні така бездіяльність, порівняємо, яким чином відбувається моніторинг якості атмосферного повітря у нас і у країнах Євросоюзу. Адже виходить, що наша проблема нині не лише в тому, що країна має забруднене повітря, яке губить її населення, українські підприємства безвідповідально ставляться до питання контролю викидів і осучаснення захисної техніки, а й у тому, що ми не маємо точної інформації, наскільки українське повітря брудне насправді.

Фото vredpolza.ru

Спостереження за вмістом забруднюючих речовин у повітрі міст України є повноваженням Гідрометцентру.

Основними показниками, за якими у світі визначають забрудненість повітря, є концентрація твердих часточок діаметром менше 2,5 та 10 мм. Однак в Україні моніторинг концентрації цих часточок не ведеться.

"Моніторинг здійснюється відповідно до Постанови Кабміну від 30.03.1998 N391 Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля та до Постанови N 343, від 9 березня 1999 року, – розповідає директор Черкаського обласного центру з гідрометрології Віталій Постригань. – Аби визначити концентрацію забрудників повітря, фахівці гідрометцентру проводять відбір проб повітря на стаціонарних постах спостереження. Кількість постів визначається розміром міста і особливостями структури промисловості. У Черкасах три таких пости. Відбір проб повітря проводиться на визначених часових проміжках (строках) відповідно до однієї з чотирьох програм спостережень: повної, неповної, скороченої чи добової. Черкаський гідрометцентр проводить відбір проб чотири рази на добу, що відповідає повній програмі".

Обов’язково проводиться моніторинг концентрацій пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, свинцю та його неорганічних сполук, бенз(а)пірену, формальдегіду та радіоактивних речовин. Інші речовини можуть бути включені до програми спостережень за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до специфіки екологічної ситуації.

Однак, фахівці вимушені визнати, отримані внаслідок такого відбору дані несуть небагато потрібної інформації. Для визначення якості повітря фактичні концентрації забрудників порівнюють з гранично допустимими концентраціями (ГДК). Ті встановлюються на основі довготривалих досліджень у профільних відомствах. Остання редакція ГДК затверджена у 2015 році.

Порівнюючи фактичні та гранично допустимі концентрації, фахівці отримують показник кратності підвищення ГДК. Він дає змогу оцінити, наскільки ті чи інші речовини впливають на людське здоров’я. Однак забруднення певної місцевості від різних речовин і їх вплив на цю місцевість може оцінити тільки комплексний індекс забруднення атмосфери. 

Європа: безперервний контроль

В країнах ЄС практикується безперервне спостереження за чистотою повітря в просторі, а не на окремих постах. Задля цього територія країни має бути поділена на зони та агломерації. Згідно з Угодою, Україна повинна визначити зони й агломерації до 1 листопада поточного року, але, ви правильно зрозуміли, це питання ще не розглядалось владцями. Агломерації – це населені пункти з населенням понад 250 тисяч осіб. В перспективі, після впровадження директив Угоди, Черкаси потраплять до списку агломерацій. 

В Євросоюзі впевнені, що пункти відбору проб, розкидані по всій території країни – це нераціонально. Тому тамтешні країни оцінюють повітря і його чистоту, використовуючи різні методи: моделювання, фіксовані та індикативні вимірювання. І який із них використовувати, залежить від концентрації певної речовини. Всього ж існує три режими моніторингу, що поєднують різні методи: для кожної зони та агломерації визначається свій специфічний режим оцінки.

Директивами ж встановлюються нормативи безпеки для цілих екосистем, і для людей зокрема. І кожна держава Євросоюзу повинна гарантувати дотримання певних рівнів вмісту речовин в повітрі і визначити у відсотках свою мету щодо скорочення кількості часток 2,5мм. Крім того, директиви зобов’язують країни ЄС надавати повну інформацію про якість повітря у вільний доступ, а отже, місця домислам серед населення залишається все менше.

Велике підприємство – велика відповідальність?

Однак, як ми вже говорили, проблема чистоти повітря в Україні, і зокрема, в Черкасах, не лише в недосконалій системі контролю. Вона є й у відповідальності місцевих підприємств, діяльність яких може нести потенційну шкоду екології. В Україні врешті мають з’явитись нормативи, які регулюватимуть цю діяльність. Впровадження новітніх технологій фільтрації викидів, установки очистки газу, прилади контролю викидів на кожне джерело викидів – це те, що повинні робити підприємства вже сьогодні, не чекаючи затвердження європейських нормативів владцями.

" В перспективі – впровадження на кожному підприємстві Черкащини автоматичної системи моніторингу, та створення регіонального центру моніторингу. До цього центру й направлятимуться дані з суб’єктів господарювання та гідрометеорологічних центрів спостереження, які теж повинні стати автоматизованими, – розповідає начальник відділу атмосферного повітря, поводження з відходами, природоохоронних програм та моніторингу регіонального Управління екології Олена Рясик. – Це дасть змогу в майбутньому отримувати комплексні дані про роботу кожного заводу чи комбінату. Якщо на підприємстві станеться якийсь збій, відімкнуться фільтрувальні установки, інформація одразу ж з’явиться на моніторі центру. І контролюючі органи, і представники самого підприємства зможуть миттєво відреагувати на такий момент".

Втім, як виявилось, найбільші хімічні підприємства міста, які, вже за багаторічною звичкою, нерідко містяни звинувачують то в смороді, то в зеленій воді, то в поганому самопочутті, до цього питання ставляться відповідально і вже впроваджують європейські стандарти.

Один із найстаріших в Черкасах представників хімічної промисловості, лакофарбовий завод "Аврора", сьогодні входить до складу європейської компанії Helios. Контроль за кількістю і якістю викидів таких підприємств здійснює Держеконінспекція. Крім того, обласний лабораторний центр МОЗу раз на три місяці проводить дослідження хімічних речовин у повітрі в межах 300-метрової санітарно-захисної зони. Однак всі викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства здійснюються у межах дозволених обсягів і не перевищують встановлених гранично-допустимих рівнів. Керівництво заводу каже: тут завжди намагаються мінімізувати негативний вплив хімічного виробництва на повітря. А з 2010 року тут функціонує система екологічного управління у відповідності до ISO 14001:2015. 

Фото helios.ck.ua

"Аби скоротити викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря на підприємстві встановлено 2 установки очистки газу: фільтр рукавний з імпульсною регенерацією ФРІР-18 та фільтр рукавний ФР-22, – розповідає директор заводу "Аврора" Марко Подйед. – Ці фільтри призначенні для уловлювання речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом: таких, як карбонат кальцію, діоксид титану та інші. Для недопущення перевищень гранично-допустимих викидів в атмосферне повітря оксиду азоту та оксиду вуглецю, сервісною службою своєчасно проводиться технічне обслуговування газових котлів в котельні підприємства".

До слова, черкаської "Аврори", як виробника фарб, лаків та інших видів покриттів, має торкнутись директива 2004/42/ЕС, яка має обмежувати кількість викидів летючих органічних сполук у лакофарбових матеріалах, призначених для фарбування будівель і ремонту автотранспортних засобів.

Одним із завдань цієї директиви є розробка і впровадження Технічного Регламенту щодо обмеження викидів ЛОС. Він уже готовий, однак поки що не введений в дію в Україні. Не дивлячись на це, лакофарбовий завод "Аврора" вже давно готується до його запровадження.

"При розробці нових видів лакофарбових матеріалів ми обов'язково враховуємо вимоги Технічного Регламенту за вмістом ЛОС, – зазначає Марко Подйед, – а рецептуру вже існуючої рецептурної продукції модифікуємо. Посилення вимог щодо ЛОС призвело до швидкого розвитку виробництва лакофарбових матеріалів на водних зв'язуючих та матеріалів з "високим сухим залишком", що дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу". 

Фото  justcoolidea.ru

Черкаський "Азот" – одне з найбільший в Україні підприємств з виробництва хімічної продукції й, зокрема, мінеральних добрив. Тут переконують: дотримання екологічних стандартів та екологічні інвестиції є одним з основних напрямків корпоративної соціальної відповідальності заводу. Так, за останні 7 років, з 2011 року "екологічні інвестиції" "Азоту" разом склали понад 330 мільйонів гривень. Причому дотримуються екологічного законодавства та менеджменту не лише вітчизняного, а й міжнародного.

"На Черкаському "Азоті" запроваджена та діє спеціальна Політика з охорони навколишнього середовища, яка регулює питання охорони довкілля та проведення заходів, спрямованих на зниження впливу від діяльності, – розповіли нам у прес-службі підприємства. – Завод пройшов міжнародну сертифікацію відповідно до міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001 та запровадив спеціальну систему екологічного управління. Вона – одна з найбільш ефективних у світі з точки зору контролю за дотриманням стандартів екологічної безпеки на виробництві та заснована на аналізі ризиків та попередженні можливих небезпек". 

Фото infoindustria.com.ua

За останні три роки ж підприємство спрямувало понад 33 мільйони гривень на, так звані, "зелені" проекти, які були впроваджені на діючих потужностях з виробництва карбаміду, слабкої азотної кислоти, у цеху очистки промислових і стічних вод. Реалізація цих проектів дала можливість суттєво зменшити гранично допустимі норми впливу на навколишнє середовище аміаку, азотної кислоти, а також зменшити імовірність забруднення атмосферного повітря оксидами азоту.

До слова, всі три стаціонарні пости, де працівники гідрометцентру здійснюють відбір проб повітря, розташовані таким чином, щоб охопити весь радіус дії "Азоту".

Окрім контролю з боку державних органів, "Азотівці" самі постійно моніторять якість повітря. Кажуть, систематично інформують місцевих владців про результати замірів викидів шкідливих речовин на постах аналітичного контролю на підприємстві, на межі санітарно-захисної зони та в місті. 

Втім, проблема досі залишається невирішеною. За останніми даними Черкаського гідрометцентру, за рівнем забруднення повітря Черкаси із 39 міст знаходяться на 20 місці з підвищеним індексом 5,5. А це вище, ніж в сусідніх Полтаві та Кропивницькому. Фахівці впевнені: рівень забруднення у місті можливо зменшити тільки через зменшення викидів в атмосферу.

"Діючі підприємства повинні зменшувати свої викиди у період несприятливих метеорологічних умов. Це чітко врегульовано нормативними документами, у тому числі рішенням міськвиконкому, зазначає Віталій Постригань. – Проте із 23 черкаських підприємств лише 9 отримують і працюють із такими прогнозами. Всього по області таких підприємств лише 16".

Крім того, існують також викиди підприємств, діяльність яких не зареєстрована, тобто підпільна. Це значить, що нормативами й вимогами, ані 30-річної давності українськими, ані, тим паче, європейськими, такі заводи не керуються. 

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 

 

  • Facebook